Абонемент. Документ, який надає право на користування протягом певного періоду часу телефоном. Місцем у концертному залі, бібліотекою тощо. Абонемент може бути платним та безплатним.

Абстрагування (від лат. abstrahere – відволікати). Прийом уявного відволікання, шляхом абстракції переходити від конкретних об’єктів до абстрактних понять і законів розвитку. Наприклад, на підставі стану контролю в окремих підрозділах підприємства робляться висновки стосовно підприємства в цілому.

Аваліст. Особа, яка особливим надписом на векселі, що має назву поручительного авалю, приймає на себе за платника або одного із надписувачів відповідальність щодо оплати всієї або частини вексельної суми.

Аваль. Поручительство за особу, яка має зобов’язання по векселю; може видаватися на всю суму або її частину за будь-яку відповідальну особу. Таке поручительство дається у формі підпису і печатки та лицьовому боці векселя або на прикріпленому до нього листі (алонжі). Аваль підвищує надійність векселя і сприяє його обігу.

Аванси за будівельним контрактом. Грошові кошти або інші активи, отримані підрядником у рахунок оплати робіт, що виконуватимуться за будівельним контрактом.

Авізо. Повідомлення про стан взаємних розрахунків або розрахунків з третіми особами. Авізо може бути поштовим або телеграфним.

Авторське право. Право на видання, публічне виконання або інше використання творів науки, літератури і мистецтва.

Агент. Юридична чи фізична особа, яка є представником фірм чи іншої особи. Виконує ділові доручення від імені фірми чи іншої особи за їх рахунок.

Адекватність контролю. Відповідність контролю специфічним конкретним умовам та індивідуальному принципу з урахуванням планів і службових посад окремих керівників, а також їх особистих якостей, необхідних для підвищення результативності та ефективності дій.

Адміністративно-управлінський персонал. Керівники, працівники апарату управління, спеціалісти організації, підприємства та їхніх структурних підрозділів.

Адміністрація. Органи виконавчої влади, управління або особи, що управляють підприємством.

Акредитив. Форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов’язаний: – виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги; – надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Акредитив безвідзивний. 1. Зобов’язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, що передбачені ним, подано до банку, зазначеному в акредитиві, або банку-емітента та дотримані строки та умови акредитива. 2. Акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара, на користь якого він був відкритий. Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива, якщо таке передбачено його умовами. Із своїми пропозиціями про зміну умов акредитива бенефіціар має звернутися до заявника акредитива, а заявник, у разі згоди, вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає потрібне повідомлення виконуючому банку. Відносини між банкомемітентом і виконуючим банком регулюються кореспондентськими договорами (угодами), в яких передбачається розмір комісійних за авізування та інші витрати, пов’язані з відкриттям і виконанням акредитива, а також відповідальність сторін щодо оплати розрахункових документів згідно з умовами акредитива.

Акредитив відзивний. Акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом). Усі розпорядження про зміну умов відзивного акредитива заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній – бенефіціара. Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива. Виконуючий банк зобов’язаний оплатити документи, які відповідають умовам акредитива, виставлені бенефіціаром і прийняті виконуючим банком, до отримання останнім повідомлення про зміну або анулювання акредитива.

Акредитив перевідний. Передбачає можливість отримання грошей не тільки експортером, але і за його вказівкою іншим юридичним особам.

Акредитив підтверджений. Передбачає додаткові гарантії з боку іншого банку, що не є банком-емітентом. Банк, що підтверджує акредитив, приймає зобов’язання сплачувати документи, що відповідають умовам акредитиву, якщо банк-емітент відмовиться виконати платіж. В міжнародній практиці акредитиви, що відкриваються банком-емітентом, як правило, підтверджує банкекспортер.

Акредитив револьверний. Застосовується при розрахунках за постійні поставки, що здійснюються, як правило, за графіком контракту. Він відкривається не на повну суму платежу, а на його частину та автоматично поновлюється в міру того, як здійснюються розрахунки.

Акредитива бенефіціар. Юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо). Виконуючий банк – банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив. Залежно від характеру акредитивної операції, що покладена банком емітентом на виконуючий банк, він може виступати авізуючим або банком платником. Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива.

Акредитива заявник. Платник, який звернувся до банку, що його обслуговує, для відкриття акредитива.

Акт про приймання матеріалів. Застосовується для оформлення приймання запасів, що мають кількісні та якісні розбіжності з даними супроводжуючих документів постачальника, а також при прийманні запасів, що надійшли без документів.

Акт ревізії. Офіційний документ, яким оформляють результати обстеження господарсько-фінансової діяльності підприємства. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід’ємною частиною акта.

Актив. Частка бухгалтерського балансу, яка характеризує склад, розміщення та використання засобів підприємства, згрупованих за їх роллю у процесі виробництва; все, що має грошову вартість та є власністю фірми або окремої особи.

Активи. Ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Активи з розвідки запасів корисних копалин. Витрати, пов’язані з розвідкою та визначенням обсягів і якості запасів корисних копалин, визнаних активами.

Активи програми.Активи фонду і кваліфікований страховий поліс.

Активи сегмента. Активи, які використовуються сегментом у його діяльності і які можна прямо віднести або обґрунтовано розподілити на цей сегмент.

Активи фонду. Активи (окрім фінансових інструментів без права передачі, що емітовані платником внесків) юридичної особи (далі – фонд), діяльність якого спрямована на здійснення виплат його учасникам, які призначені тільки для довгострокових виплат його учасникам, на які не може бути звернене будь-яке стягнення відповідно до закону та які не повертаються платнику внесків, крім випадків, якщо залишки активів фонду перевищують зобов’язання за програмою з визначеною виплатою або повертаються платнику внесків для погашення вже здійснених ним виплат учасникам фонду.

Активна частина основних засобів. Основні засоби за виключенням будинків та споруд.

Активний ринок. Ринок, якому притаманні такі умови: предмети, що продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними; у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців; інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

Актуарні прибутки (збитки). Прибутки (збитки), які є різницею між попередніми актуарними припущеннями і тим, що фактично відбулося, з урахуванням зміни актуарних припущень.

Актуарні припущення. Демографічні та фінансові припущення, що використовуються для обчислення теперішньої вартості зобов’язання за програмою з визначеною виплатою.

Акцепт. (лат. acceptus – прийнятий).Згода на оплату або гарантування оплати документів.

Акцептант. Особа, яка приймає на себе платіж за переказним векселем.

Акцизний збір. Непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари (продукцію), що включається до ціни цих товарів (продукції).

Акціонерне товариство. Товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки своїм майном.

Акція. Цінний папір, що засвідчує внесення коштів у статутний капітал акціонерного товариства, підтверджує членство в цьому товаристві, дає право на: одержання частини прибутку у вигляді дивідендів, участь в його управлінні, участь в розподілі майна у разі ліквідації акціонерного товариства. Акції можуть бути іменними та на пред’явника, привілейованими та простими. Громадяни вправі бути власниками, як правило, іменних акцій.

Акція проста. Акція, власнику якої надаються всі майнові і особисті права, пов’язані з володінням акції – право на одержання дивідендів, право на участь в управління корпорацією, право на одержання частини майна після ліквідації корпорації.

Акція потенційна проста. Фінансовий інструмент або інша угода, які дають право на отримання простих акцій.

Акція привілейована. Дає власникові переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації.

Алгоритм. Логічна схема виконання певних дій особою, відображена за допомогою спеціальних операторів дії, умови, циклу.

Аліменти. Кошти, які одні особи в силу родинних стосунків або шлюбу повинні згідно закону надати іншим особам. Аліменти зазвичай утримуються на підставі виконавчих листів суду із заробітної плати осіб, зобов’язаних надати матеріальне забезпечення іншим особам. Утримані суми передаються за призначенням.

Амортизація. Систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Амортизація (основних виробничих фондів) і нематеріальних активів. Поступове перенесення вартості засобів праці в міру їх фізичного і морального зношування на продукцію, яку виготовляють з їх допомогою, та на надані послуги.

Амортизована собівартість. Собівартість фінансової інвестиції з урахуванням часткового її списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (або зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (або премії).

Амортизована собівартість фінансової інвестиції. Собівартість фінансової інвестиції з урахуванням часткового її списання внаслідок зменшення корисності, яка збільшена (зменшена) на суму накопиченої амортизації дисконту (премії).

Аналіз. (від грец. аnalisis – розкладання). Розкладання цілого на його складові елементи. Дозволяє виявити упущення та недоліки в роботі підприємства і розробити заходи по їх усуненню та покрашенню роботи даного підприємства.

Аналіз стану інвентаризаційної роботи. Система показників, яка характеризує виконання планів, якість та ефективність роботи з організації та проведення інвентаризації.

Аналіз господарювання (підприємства). Всебічне вивчення господарювання підприємства за певний період для його оцінювання, виявлення та використання резервів підвищення ефективності виробництва.

Аналіз фінансової звітності. Виявлення взаємозв’язку і взаємозалежності різноманітних показників діяльності підприємства, включених у його фінансову звітність.

Аналіз фінансових коефіцієнтів. Розрахунок відношень даних різних форм звітності з метою визначення взаємозв’язків відповідних показників.

Аналітик. Спеціаліст, який аналізує господарську діяльність та фінансовий стан підприємства; сегменти фінансового ринку; надає рекомендації.

Аналітичні процедури.1. Процедури, які складаються з аналізу важливих коефіцієнтів та тенденції і подальшого вивчення результатів відхилень та взаємозв’язків, які суперечать іншій відповідній інформації або відхиляються від передбачуваних сум. 2. Оцінка фінансової інформації шляхом вивчення правдоподібних взаємозв’язків між фінансовими та не фінансовими даними. Аналітичні процедури включають також вивчення ідентифікованих відхилень та взаємозв’язків, що ідуть всупереч іншій відповідній інформації або значно відхиляються від прогнозування МСА. Аналітичний облік. Спосіб вираження деталізованих. показників окремих видів господарських засобів, їх джерел і господарських процесів, який використовується в бухгалтерському обліку. Аналітичний облік ведеться в розвиток синтетичного у вартісних і натуральних показниках.

Аналітичний метод у плануванні. Спосіб розрахунку показників на основі аналізу їх динаміки та у взаємозв’язку з іншими плановими показниками.

Аналогія. Прийом наукових висновків, завдяки якому досягають пізнання одних об’єктів за ознаками подібності їх з іншими. Прийом аналогії ґрунтується на подібності деяких сторін різних об’єктів, становить основу моделювання, яке застосовується в контролі.

Анкета (від фр. anquete). Опитувальний лист для отримання певних відомостей про того, хто його заповнює. Містить перелік питань щодо досліджуваного контингенту осіб, відповіді на які є вихідним матеріалом для узагальнення.

Анкетування. Отримання необхідної для проведення аудиту інформації від посадових осіб суб’єкту користування, або осіб, які є користувачами товарів, робіт та послуг суб’єкту господарювання, шляхом застосування анкет.

Аномальна похибка. Похибка, що виникає внаслідок окремої події, яка повторюється лише в особливих випадках і тому не є репрезентативною похибкою для генеральної сукупності.

Антирозбавляюча потенційна проста акція. Фінансовий інструмент або інша угода, конвертація яких у прості акції приведе до збільшення чистого прибутку (зменшення чистого збитку) на одну просту акцію від звичайної діяльності в майбутньому.

Ануїтет. 1. Фінансова рента, що виражає рівновеликі грошові виплати (чи надходження) через однакові проміжки часу протягом певного періоду. 2. Серія рівновеликих платежів, що здійснюються через однакові проміжки часу впродовж певного періоду.

Артикул. Тип виробу або товару; відображається цифрою або літерою.

Асортимент. Складає співвідношення різних видів та сортів продукції і товарів на виробничих або торгівельних підприємствах.

Асоціація. Договірне об’єднання, що створюється з метою постійної координації господарської діяльності без права втручатися у виробничу, комерційну діяльність будь-кого із учасників.

Асоційоване підприємство. Підприємство, в якому інвестору належить блокувальний (більше 25 відсотків) пакет акцій (голосів) і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.

Аудит. Перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, П(С)БО або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Аудит внутрішній. Це практично контроль самої компанії. Внутрішній аудит вирішує наступні завдання: аналізує ситуації ризику та запобігає банкрутство; визначає систему контролю за активами і зобов’язаннями підприємства; виконує науково-обгрунтовану оцінку фінансово-господарських операцій і процесів; вивчає ефективність управлінських рішень; здійснює стратегічний аналіз; розробляє фінансовий прогноз.

Аудит ефективності. Форма державного фінансового контролю, яка спрямована на визначення ефективності використання бюджетних коштів для реалізації запланованих цілей та встановлення факторів, які цьому перешкоджають.

Аудит на відповідність вимогам при проведенні внутрішнього аудиту (підтверджувальний аудит). Аналіз фінансової або господарської діяльності підприємства з метою визнання її відповідності встановленим законам, вимогам і правилам. Один із підходів до проведення аудиту.

Аудит ресурсів та фінансово-майнового стану підприємства. Перевірка відкритої звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо наявності, стану та ефективності використання ресурсів та майна суб’єктами господарювання з метою визначення достовірності та звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Аудит фінансово-господарський. Форма державного фінансового контролю, яка спрямований на запобігання фінансовим порушенням та забезпечення достовірності фінансової звітності.

Аудит, заснований на ризику (ризикоорієнтований аудит). Оцінка ризику та поглиблена перевірка облікових даних по зонах з високим ризиком. Один із підходів до проведення аудиту. 1Аудит, заснований на вивчення системи внутрішнього контролю (системоорієнтований аудит). Аудит, заснований на оцінці та аналізі СВК, передбачає використання аудитором результатів роботи персоналу внутрішнього аудиту. Фаза розвитку методології аудиту, що припадає приблизно на середину XX ст., супроводжується переходом від перевірки документів до дослідження функціонування внутрішнього контролю підприємства як найбільш надійного засобу, який забезпечує достовірність фінансової звітності. Один із підходів до проведення аудиту.

Аудит (обов’язковий). Необхідний захід щодо захисту інтересів засновників (акціонерів, учасників капіталу) і держави від навмисного викривлення у звітності показників підприємницької діяльності.

Аудит підтверджувальний. Аудит, який ґрунтується на підтвердженні, відповідності виконаних на підприємстві операцій існуючим правилам, положенням. Історично це перша фаза розвитку аудиту. Важливі елементи такого аудиту актуальні й досі.

Аудит частковий. Передбачає вивчення частини статей фінансової звітності за окремим завданням замовника. Має місце при ініціативних аудиторських перевірках.

Аудитор. 1. Фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України. 2. Незалежний ревізор, який перевіряє діяльність компанії та несе остаточну відповідальність за проведений аудит. 3. Працівник органу ДКРС, що проводить аудит ефективності виконання бюджетної програми.

Аудиторська вибірка. Застосування аудиторських процедур до менш ніж 100% облікових записів (елементів вибірки) у межах залишку на рахунку або класу операцій так, що всі елементи мають шанс бути відібраними.

Аудиторська діяльність. Підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг.

“Аудиторська” інформаційна база. База якою користується аудитор при проведенні перевірки наявних ресурсів та фінансовомайнового стану підприємства, складається з правової, нормативно-довідкової, облікової, загальноекономічної та іншої інформації. Правова інформація складається із законодавчих актів, що регулюють економічну діяльність підприємства, а також нормативних актів, які визначають організацію та методологію бухгалтерського обліку і звітності в Україні. Нормативно-довідкова інформація складається з інформації, що міститься в установчих та статутних документах, бізнес планах, нормативах, іншої довідкової інформації, що використовується в господарській діяльності підприємства, наказів та розпоряджень, виданих адміністрацією. Облікова інформація складається з бухгалтерського балансу та іншої бухгалтерської звітності, записів в облікових регістрах та первинних облікових документах. Загальноекономічна інформація складається за матеріалів, що характеризують господарську діяльність підприємства. Інша інформація характеризує стан обліку та внутрішнього контролю господарської діяльності.

Аудиторська палата України (АПУ).strong> Орган самоврядування, що здійснює сертифікацію суб’єктів, які мають намір займатися аудиторською діяльністю, затверджує програми підготовки аудиторів, норми і стандарти аудиту, веде облік аудиторських організацій та аудиторів.

Аудиторська перевірка. Сукупність засобів перевірки документів інформаційної системи, облікових записів, статистичних матеріалів, а також контроль за достовірністю виконання необхідних процедур.

Аудиторська фірма. Юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка здійснює виключно аудиторську діяльність.

Аудитор внутрішній. Посадова особа (співробітник) підприємства, яка має повноваження проводити перевірки, здійснювати контроль та інші заходи. Аудитор внутрішній працює у підрозділі підприємства – службі внутрішнього аудиту і незалежний від підрозділів та видів діяльності, які він перевіряє.

Аудиторські докази. Інформація, отримана аудитором у процесі формування висновків, на якій базується аудиторська думка у ході перевірки на суб’єкті господарювання.

Аудиторські докази при проведенні внутрішнього аудиту. Інформація, отримана аудитором при проведенні перевірки. На підставі зібраних аудиторських доказів формуються висновки внутрішнього аудитора та ґрунтується його думка.

Аудиторські послуги. Передбачають економіко-правове забезпечення господарської діяльності суб’єктів підприємництва і можуть надаватись у формі консультацій з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності, експертизи, оцінки стану фінансово-господарської діяльності, інших формах. Перелік аудиторських послуг визначається Аудиторською платою України.

Аудиторські процедури. Процедури, що передбачають аналіз важливих показників та тенденцій і подальшим вивченням відхилень та взаємозв’язків, які суперечать іншій відповідній інформації або відхиляються від прогнозованих сум.

Аудиторські стандарти. Основні принципи, які застосовуються при виконанні аудиторських процедур.

Аудиторський висновок. Документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складання. Концептуальними основами можуть бути закон та інші нормативно-правові акти України, П(С)БО, внутрішні вимоги та положення суб’єктів господарювання, інші джерела.

Аудиторський звіт. Письмовий документ, у якому керівник аудиторської групи (аудитор) повідомляє про обсяги та результати виконаного аудиту ефективності.

Аудиторський комітет. Орган наглядової (спостережної) ради товариства. Завданнями є контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства; надання пропозицій щодо обрання аудитора і контроль за його незалежністю; визначення напрямів необхідного аудиту. Цей комітет повинен співпрацювати з ревізійною комісією товариства, службою внутрішнього аудиту і зовнішнім аудитором.

Аудиторський процес. Низка послідовних етапів (стадій), що включає в себе підготовку до перевірки, складання програми та плану, організація аудиторської роботи на об’єкті, виконання необхідних процедур та підготовку підсумкових документів.

Аудиторський ризик. Це ризик того, що аудитор висловить невідповідну аудиторську думку в разі, якщо фінансові звіти містять суттєво викривлену інформацію.

Аудиторський слід. Первинні документи, які можуть бути використані для перевірки, правильності ведення обліку на підприємстві; комплект документів, що були джерелом даних для попередніх перевірок.

Аутентичний (грец. autentikos). Дієвий, що відповідає реальному.

Аутсортінг (аутсортінг). Використання спеціалізованої зовнішньої організації для обробки банківських та інших фінансових, розрахункових документів при здійсненні комерційних операцій крупної фірми, індустріального гіганта.