Централізована бухгалтерія. Форма організації обліку, при якій бухгалтерський облік діяльності кількох однорідних підприємств зосереджується в одному централізованому обліковому органі. При цьому, як правило, застосування механізму облікової організації централізованої бухгалтерією дає можливість найбільш повно використати всі переваги централізованого обліку.

Централізоване інспектування. Інспектування, що здійснюється органами державної контрольно-ревізійної служби.

Централізований внутрішній аудит. Державний внутрішній аудит, що проводиться Головним КРУ.

Центри витрат. Структурні одиниці, підрозділи, керівники яких відповідають за витрати, які пов’язані з даним підрозділом.

Цілісний майновий комплекс. Господарський об“єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розташований, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання.

Цільові надходження. Сума коштів, отриманих для здійснення заходів цільового призначення (в т. ч. отримання гуманітарної допомоги).

Цільове фінансування і цільові надходження. Кошти, отримані суб’єктом господарювання для здійснення заходів цільового призначення, що зумовлює необхідність організації їх окремого обліку і контролю за використанням.

Ціна. Сума грошей, за якою пропонується або фактично здійснюється перехід прав на об’єкт оцінки від продавця до покупця.

Ціна довідкова. Різновид оптових цін у внутрішній та міжнародній торгівлі, що їх використовують під час купівлі-продажу невеликих і середніх за обсягом партій товару, включених до прейскурантів.

Цінний папір. Документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб’єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов’язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

Ціновий ризик. Імовірність цінових змін внаслідок валютного, відсоткового та ринкового ризиків.

Цикл операційний. Проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів (еквівалентів грошових коштів) від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.