(044) 331-59-32   (068) 92 11 715

Факт господарського життя. Дія або подія в діяльності господарюючого суб’єкта, що включає в себе господарські операції, які змінюють склад цих активів, пасивів або фінансових результатів.

Фактична наявність. Контроль реального існування відображених в балансі активів і пасивів.

Фактичний контроль. Контроль, що встановлює дійсний реальний стан об’єкта лічбою, зважуванням, вимірюванням, лабораторним аналізом.

Фактичний термін служби об’єкта основних засобів. Термін служби об’єкта з дати введення його в експлуатацію до дати переоцінки.

Факторинг. Різновид торговельно-комісійної операції, яка поєднується з кредитуванням оборотного капіталу клієнта. В основі операцій факторингу лежить купівля факторською компанією (банком) рахунків-фактур клієнта на певних умовах.

Фіктивний капітал. Капітал (акції, облігації та ін. цінні папери), який на відміну від реального (гроші, обладнання, капіталу) є не вартістю, а лише правом на отримання доходу.

Фінансова гарантія. Передбачене контрактом право позикодавця отримувати грошові кошти від гаранта і відповідно зобов’язання гаранта сплатити грошові кошти позикодавцеві, якщо позичальник не виконає своїх зобов’язань.

Фінансова дисципліна. Стан дотримання органами державної влади й місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання всіх форм власності, об’єднаннями громадян, посадовими особами, громадянами України та іноземними громадянами визначених законодавством та нормативно-правовими актами фінансово-правових норм.

Фінансова діяльність. Діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Фінансова звітність. Бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Підприємства України складають фінансову звітність у грошовій одиниці України. Фінансова звітність підприємства не становить комерційної таємниці.

Фінансова звітність емітента. Бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів емітента за певний звітний період. Склад і зміст фінансової звітності емітентів – небанківських установ визначаються П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31. 03. 99 № 87 (із змінами та доповненнями), що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21. 06. 99 за № 391/3684. Фінансова звітність емітентів – банківських установ складається з балансу (форма 1-КБ (місячна)), звіту про прибутки та збитки (форма 2-КБ (місячна)), звіту про рух грошових коштів, склад і зміст яких визначаються Правилами організації фінансової та статистичної звітності банків України, що затверджені постановою Правління НБУ від 12. 12. 97 № 436 (із змінами та доповненнями).

Фінансова звітність (мета складання). Є надання користувачам інформації про прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансову становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Фінансова інвестиція. Господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні.

Фінансова оренда. Оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигід, пов’язаних з правом користування та володіння активом. При цьому право власності на актив може передаватися або не передаватися орендарю по закінченні строку оренди.

Фінансова ревізія. Перевірка стану фінансової звітності, яка включає дослідження та оцінювання фінансової документації з наступними висновками.

Фінансова система. Сукупність урегульованих фінансовоправовими нормами окремих ланок фінансових відносин і фінансових установ, за допомогою яких держава формує, розподіляє і використовує централізовані та децентралізовані грошові фонди.

Фінансове зобов’язання. Зобов’язання призначене для: а) передачі грошових коштів або інших фінансових активів іншому підприємству; б) обміну фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно невигідних умовах.

Фінансове зобов’язання, призначене для перепродажу. Фінансове зобов’язання, що виникає внаслідок випуску фінансового інструмента з метою подальшого продажу для отримання прибутку від короткотермінових коливань його ціни та/або винагороди посередника.

Фінансове правопорушення. Дія або бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання всіх форм власності, об’єднань громадян, посадових осіб, громадян України та іноземних громадян, наслідком яких стало невиконання фінансово-правових норм.

Фінансові витрати. Витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов’язані із запозиченнями.

Фінансові інвестиції. Активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Фінансові коефіцієнти. Виражені в числах співвідношення між різноманітними економічними показниками; основний елемент фінансового аналізу і планування в умовах ринкової економіки. Виділяють чотири основні групи фінансових коефіцієнтів: ліквідності, рентабельності, залежності, ефективності.

Фінансовий актив. 1) грошові кошти та їх еквіваленти; 2) контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства; 3) контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах; 4) інструмент власного капіталу іншого підприємства.

Фінансовий актив, призначений для перепродажу. Фінансовий актив, придбаний з метою подальшого продажу для отримання прибутку від короткотермінових змін його ціни та/або винагороди посередника.

Фінансовий аналіз діяльності підприємства. Комплексне вивчення фінансового стану підприємства з метою оцінки досягнутих фінансових результатів, що проводиться за допомогою методів фінансового аналізу за даними бухгалтерської (фінансової) звітності підприємства.

Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва. Форма фінансової звітності підприємств, які визнані суб’єктами малого підприємництва відповідно до чинного законодавства, і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності. Складається із “Балансу (форма № 1-м) та “Звіту про фінансові результати” (форма № 2-м).

Фінансовий інструмент. Контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов’язання або інструмента власного капіталу в іншого.

Фінансовий інтерес. Частка участі в акціонерному капіталі або інших цінних паперах, боргових зобов’язаннях, позиках чи інших боргових інструментах суб’єкта господарювання, в тому числі правах та зобов’язаннях з придбання такого інтересу та похідних інструментах, напряму пов’язаних з цим інтересом.

Фінансовий лізинг. 1. Довготермінова оренда машин, обладнання споруд виробничого призначення. Полягає у тому, що під час лізингової угоди орендар виплачує орендодавцеві всю суму амортизації орендованого майна. Після закінчення такої угоди орендар може повернути об“єкт оренди орендодавцеві, викупивши його за залишковою вартістю або укласти нову угоду на оренду. 2. Договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на свої замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший від 60 % строку його корисної служби або право власності за яким переходить до лізингоотримувача.

Фінансовий результат. Прибуток (збиток) від конкретного виду діяльності (виробничої, надання послуг або торгової) визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), інших операційних доходів та адміністративних витрат та витрат на збут відповідного виду діяльності та інших операційних витрат.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування. Визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат.

Фінансовий результат від операційної діяльності. Визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Фінансовий стан підприємства. 1. Це показник його фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, виконання зобов’язань перед державою та іншими підприємствами. 2. Забезпеченість або незабезпеченість підприємства необхідними коштами для здійснення нормального господарювання і своєчасних грошових розрахунків.

Фонд оплати праці. Нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Фонд основної заробітної плати. Включає нарахування винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків).

Фондовіддача. Відношення валової продукції до вартості основних виробничих фондів.

Фондовий дериватив. 1. Дериватив, щодо якого Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку зробила висновок про віднесення його до похідного цінного паперу як опціону чи ф’ючерсу згідно з Законом України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”. 2. Стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити цінний папір на обумовлених умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу фондових деривативів встановлюються державним органом, на який покладаються функції регулювання ринку цінних паперів.

Фондомісткість продукції. Відношення середньорічної вартості основних виробничих фондів до обсягу виробленої за даний період продукції в грошовому або натуральному вираженні.

Фондоозброєність робітників. Відношення середньорічної вартості промислово-виробничих основних фондів до середньоспискової чисельності робітників у найбільшу зміну.

Форма бухгалтерського обліку. Певна систему облікових регістрів, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них.

Форма оплати праці. Той чи інший вид систем оплати, згрупований за ознаками основного показника обліку результатів праці при оцінці виконаної працівником роботи з метою її оплати.

Формуляр (нім. formular – норма, правило). Торговий документ, договір, текст якого складається заздалегідь і який потребує заповнення лише окремих рядків і підписи, після чого набуває юридичної сили.

Франчайзинг. Угода про те, що крупна “батьківська” фірма надає дрібній приватній фірмі протягом певного часу в спеціально вказаному місці право вести свою справу і торгувати своєю продукцією під маркою “батька”. Здебільшого, така опіка допомагає початкуючому підприємцеві грамотно вибрати торгову зону. отримати позику тощо.

Франшиза. Умова страхового договору, яка передбачає звільнення страховика від відшкодування збитків, що не перевищують певної суми. Вона може бути встановлена у відсотках чи в абсолютній величині стосовно страхової суми, вартісної оцінки об’єкта чи розміру збитків.

Функції бухгалтерського обліку. 1. Контрольна, облікова інформація дає можливість здійснювати контроль на різних стадіях виробництва, контролювати у випадку необхідності у всіх розрізах діяльність підприємства, аналізувати її і на підставі цієї інформації готувати, обґрунтовувати і приймати управлінські рішення. 2. Інформаційна, бухгалтерський облік є джерелом, постачальником економічної інформації різним суб’єктам управління, в т. ч. і організаціям, що здійснюють контроль. 3. Забезпечення збереження власності, шляхом проведення інвентаризації майна і фінансових зобов’язань підприємства, яка дає можливість визначати зміни, що відбулися у складі власності. 4. Зворотного зв’язку, вихідна інформація, що надходить із первинної документації, дає можливість здійснення контролю за будь-якою господарською операцією. 5. Аналітична, дає можливість здійснити аналіз всіх розділів бухгалтерського обліку. 6. Захисна, здатність системи бухгалтерського обліку відображати факти злочинної діяльності в сфері економіки і своєчасно на них реагувати.

Функційно-вартісний аналіз. Підхід до зниження витрат виробництва на стадії конструювання виробу, який полягає у старанному вивченні комплектувальних деталей для визначення можливостей їх конструктивного перероблення, стандартизації або виготовлення з використанням дешевших технологічних процесів.

Ф’ючерсний контракт. Стандартний контракт, який засвідчує зобов’язання особи придбати (продати) цінні папери, кошти або інші активи у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення контракту.