(044) 331-59-32   (068) 92 11 715

Кабінетний аудит. Комплекс заходів, спрямованих на упередження порушення платником податків податкового законодавства, які здійснюються за допомогою процедур аналізу показників поданої платником податкової звітності та інформації, яка надійшла з різних джерел і накопичена в базах даних державної податкової служби.

Календарне планування. Частина оперативного планування, що полягає в розробленні графіків послідовного ходу робіт з виготовлення та випуску продукції заданої номенклатури у потрібному обсязі, які забезпечують погодженість дій усіх виробничих ланок підприємства на певних відрізках часу.

Калькулятор. Працівник, який складає калькуляцію.

Калькуляційна одиниця. Первинний об’єкт калькулювання, яким залежно від технологічних і організаційних особливостей виробництва продукції може бути натуральна одиниця продукції, зведена одиниця, одиниця роботи, вартісна одиниця, а також замовлення, група однорідних виробів.

Калькуляційна стаття витрат. Класифікаційна група витрат на виробництво, прийнята підчас розрахунку собівартості продукції.

Калькуляція (лат. “набирати”, тобто набирати витрати з метою визначення собівартості продукції) Обчислення собівартості одиниці продукції, виконаних робіт та послуг, також заготівельної собівартості матеріальних цінностей та засобів виробництва за елементами витрат. Залежно від призначення складають планові, нормативні та звітні фактичні калькуляції.

Калькуляція нормативна. Складається на основі діючих на початку року норм витрат на конкретний вид продукції в розрізі витрат елементами собівартості (рахунки класу 8).

Камеральна перевірка. Аудиторська процедура, що здійснюється без виходу в бюджетну установу з метою виявлення та попереднього аналізу відхилень між плановими та фактичними показниками фінансової звітності, неузгодженості між показниками, наведеними у різних формах звітності.

Капітал. Сукупність ресурсів, застосованих у бізнесі, вартість активів юридичних осіб, сума, внесена членами компанії з метою здійснення господарської діяльності.

Капітал, внесений засновниками. Вкладений капітал, який у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності відображається як складова власного капіталу.

Капіталізація фінансових витрат. Включення фінансових витрат до собівартості кваліфікаційного активу.

Капітальне будівництво. Процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об’єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів (з урахуванням проектних робіт, проведення торгів (тендерів) у будівництві, консервації, розконсервації об’єктів, утримання дирекцій підприємств, що будуються, а також придбання технологічного обладнання, що не входить до кошторису об’єктів).

Капітальний ремонт. Ремонтні роботи основних засобів та нематеріальних активів, в результаті чого збільшується строк їх служби або поліпшуються якісні характеристики (потужність, продуктивність та інше).

Картка. Вид облікових регістрів, призначених для аналітичного обліку. Це окремі листи, з яких організовують картотеку. За рахунками аналітичного обліку, відкритими в Картці, складають оборотні відомості. Залежно від форми і призначення Картки бувають: контокорентні, багатогранні, інвентарні, складського обліку та ін.

Картка багатографна. Картка, яку використовують для обліку тих об’єктів, які вимагають деталізації показників за дебетом та кредитом рахунку (наприклад, виробничих витрат за статтями, капіталу за джерелами формування тощо).

Карта виробітку. Обліковий документ, що застосовується на підприємствах, де працівники одного підрозділу виконують різні замовлення (форми рапортів, листків виробітку, облікові картки, відомості про виробіток, листки на доплату тощо). Можуть використовуватись для нагляду за виконанням замовлення.

Картка лімітно-забірна. Комбінований нагромаджувальний документ для обліку відпускання товарно-матеріальних цінностей. Випускаючи Картка лімітно-забірна, у ній вказують, на які термін її виписано, назву отримувача, вид і ліміт відпускання матеріалів. Протягом вказаного терміну в межах ліміту матеріально-відповідальні особи здійснюють відпускання матеріалу. Після кожної операції відпускання в Картка лімітно-забірна роблять запис щодо залишку ліміту. Застосування Картка лімітно-забірна скорочує кількість разових бухгалтерських документів, наприклад, накладних.

Картка обліку витрат. Первинний бухгалтерський документ, в якому реєструють усі види витрат на виробництво відповідно до їх класифікації та методу обліку.

Картковий рахунок. Банківський поточний рахунок, на якому обліковуються операції за платіжними картками.

Каса. Спеціально обладнане та ізольоване приміщення, яке призначене для приймання, видачі і тимчасового зберігання готівки, інших цінностей, касових документів. Під касою також розуміють всю сукупність готівки та грошових документів, що є у підприємства. Каса охоплює всі наявні грошові кошти, які знаходяться на певний період часу на підприємстві, як в монетах, так і в паперових грошових знаках. В касі підприємства можуть зберігатись не тільки готівкові кошти, але й цінні папери, грошові документи, які є бланками суворої звітності. До них відносяться трудові книжки і вкладні листки до них, квитанції шляхових листків автотранспорту, бланки довіреностей тощо.

Касир. Посадова особа, на яку покладено обов’язки обліку, приймання, зберігання і видачі грошей з каси. З касиром укладається договір про повну матеріальну відповідальність. В своїй роботі він керується Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні. Приймання і видачу грошей касир проводить тільки на підставі документів встановленої форми, підписаних керівником і головним бухгалтером підприємства. Облік грошових коштів в касир веде в Касовій книзі. Касиру підприємства забороняється вести за сумісництвом касу профспілкового комітету, касу взаємодопомоги тощо.

Касова книга. Документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі. Форму касової книги установлено наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 № 51 “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій”.

Касовий ордер. Первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форму касових ордерів установлено наказом Міністерства статистики України від 15. 02. 96 № 51 “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій”.

Касові документи. Документи (касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.

Касові операції. Операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов’язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.

Кваліфікаційний актив. Актив, який обов’язково потребує суттєвого часу для його створення.

Кваліфікований страховий поліс. Виданий страховиком, який не є пов’язаною стороною страхувальника, страховий поліс, на який не може бути звернене будь-яке стягнення відповідно до закону, страхові виплати (надходження) за яким (полісом) використовуються для виплати працівникам страхувальника за програмами з визначеною виплатою та не повертаються страхувальнику, крім випадків, якщо такі виплати (надходження) перевищують зобов’язання працівникам за умовами полісу або повертаються страхувальнику для погашення вже здійснених ним виплат працівникам.

Квантифікація. Кількісне вимірювання фактів господарського життя із застосуванням різних вимірників.

Квитанція. Офіційна розписка встановленої форми, яка засвідчує прийняття грошей, цінностей, документів.

Кінцеве сальдо по рахунку. Різниця між сумами, відображеними на різних сторонах рахунку бухгалтерського обліку (між дебетовим і кредитовим оборотами) з врахуванням початкового сальдо по рахунку.

Клас активів. Група активів, однакових за характером і способом використання в діяльності суб’єкта господарювання.

Класифікація. Поділ множини будь-яких об’єктів (елементів) на групи (підмножини).

Класифікація витрат. Групування всієї сукупності витрат, які входять у собівартість продукції, за певними ознаками:економічна роль у виготовленні продукції, спосіб входження у собівартість продукції, залежність від обсягу виробництва, ступінь охоплення планом, доцільність витрачення, зв’язок з виробництвом, час виникнення, однорідність складу витрат.

Класифікація бухгалтерських рахунків. Групування рахунків бухгалтерського обліку за однорідними ознаками з метою їх глибокого вивчення та правильного застосування при систематизації економічної інформації. Найбільш характерними класифікаційними ознаками є належність рахунків до засобам та джерелам, об’єктам обліку або регулюючим,оборотним чи необоротним об’єктам обліку.

Кліринг. Система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери та послуги, заснована па заліку взаємних вимог та зобов’язань. Міжбанківський кліринг передбачає розрахунки між банками шляхом заліку взаємних грошових вимог юридичних осіб даної країни.

Кліринговий рахунок. Рахунок, за яким обліковуються безготівкові розрахунки, що базуються на зарахуванні банками за певний період взаємних платіжних вимог сторін, що беруть участь у розрахунках.

Ключові положення інформаційного забезпечення бізнесу. Компонент внутрішньогосподарського контролю, який включає систему фінансової звітності та складається з процедур і бухгалтерських записів, визначених для ініціювання, обліку, опрацювання і відображення у звітності операцій (подій і умов) суб’єкта господарювання, а також процедур для ведення обліку відповідних активів, зобов’язань і капіталу.

Книга обліку. Касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій.

Книга обліку доходів і витрат. Книга, яка ведеться суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством.

Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей. Книга, що застосовується для обліку готівки та сплачених документів. Форму зазначеної книги встановлено наказом Міністерства статистики України від 15. 02. 96 № 51 “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій”.

Код бухгалтерського рахунка. Умовне цифрове позначення рахунка; використовується замість словесного позначення для полегшення бухгалтерських записів. Серед рахунків бухгалтерського обліку синтетичні рахунки мають серійний спосіб кодування двозначними цифрами від 01 до 99, а субрахунки – тризначними цифрами, з яких перші дві означають код (номер) синтетичного рахунку, а третя – номер субрахунку.

Кодекс професійної етики аудиторів України. Система правил, що регламентують професійні дії аудиторів, правила надання аудиторських послуг, запроваджують фундаментальні принципи етики, яки зобов’язаний дотримуватися аудитор.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності. Відношення суми грошових коштів та їх еквівалентів до величини поточних зобов’язань.

Коефіцієнт вибуття основних фондів. Відношення вартості основних фондів, що вибули за певний період, до вартості основних фондів на початок того самого періоду.

Коефіцієнт використання знарядь праці. Відношення суми добутків фактичної продуктивності кожної одиниці устаткування на фактичний час його роботи до суми добутків паспортних продуктивностей цього устаткування на номінальний фонд часу його роботи.

Коефіцієнт використання наявного устаткування. Відношення числа одиниць або потужності діючого устаткування до числа одиниць або потужності встановленого устаткування.

Коефіцієнт виходу продукції. Відношення кількості виробленої продукції до загальної витрати сировини даного виду за певний період.

Коефіцієнт власного капіталу. Відношення суми власного капіталу до загальної величини активів.

Коефіцієнт ефективності хеджування. Частка від ділення відповідно зміни справедливої вартості або грошових потоків об’єкта хеджування на зміну справедливої вартості або грошового потоку від інструмента хеджування.

Коефіцієнт загальної ліквідності, або коефіцієнт покриття. Відношення оборотних активів до поточних зобов’язань.

Коефіцієнт змінності устаткування. Відношення машино-змін (верстато-годин), фактично відпрацьованих протягом доби, до загальної кількості устаткування (машин, верстатів, агрегатів), що належить підприємству, цеху, дільниці.

Коефіцієнт зношеності основних фондів. Вартість зношеності основних фондів віднесена до одиниці їх початкової вартості.

Коефіцієнт коригування. 1. Відношення індексу інфляції на дату балансу (кінець звітного року) та індексу інфляції на дату визнання (переоцінки) відповідної статті звітності. 2. Індекс інфляції, оприлюднений центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Коефіцієнт кратності покриття відсотків. Відношення величини операційного прибутку до суми витрат на сплату відсотків за довгостроковими позиками.

Коефіцієнт маневреності (власних обігових коштів). Відношення величини власних обігових коштів до всієї суми джерел власних обігових коштів.

Коефіцієнт нагромадження амортизації. Відношення суми нагромадженої амортизації до початкової вартості амортизованого майна.

Коефіцієнт обіговості (обігових коштів). Відношення обсягу реалізованої продукції до середнього залишку обігових коштів за певний період.

Коефіцієнт оновлення основних фондів. Відношення вартості введених у дію основних фондів за певний період до вартості основних фондів на кінець того самого періоду.

Коефіцієнт оновлення продукції. Частка нової продукції у загальному обсязі товарної продукції.

Коефіцієнт придатності основних фондів. Відношення початкової вартості основних фондів за вирахуванням їх амортизації на реновацію – до їх первинної вартості.

Коефіцієнт приросту основних фондів. Відношення різниці вартості введених та вибулих основних фондів за певний період до їх вартості на кінець того самого періоду.

Коефіцієнт реальної вартості (основних коштів у майні підприємства). Відношення вартості основних коштів за вирахуванням зношеності до чистої вартості майна за балансом – нетто.

Коефіцієнт швидкої ліквідності. Відношення оборотних активів за вирахуванням запасів до суми поточних зобов’язань.

Колективний договір. Укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Комбінована перевірка. Дослідження документів, що поєднує хронологічний і систематизований способи, тобто ряд документів перевіряється в порядку їх підшивки, а інші – за економічно однорідними операціями.

Комісія ревізійна. Вибірний орган акціонерного товариства, який здійснює внутрішню фінансову перевірку його діяльності та контролює ведення реєстру акціонерів. У разі потреби залучає зовнішнього аудитора для незалежної перевірки діяльності товариства. Членів ревізійної комісії обирають на зборах акціонерів.

Комісійний аудит. Аудит, що здійснюється кількома фахівцями різних спеціальностей, але однієї аудиторської організації, тому узагальнення роблять в одному висновку, який підписують усі аудитори, що брали участь в аудиті.

Комітент. Юридична або фізична особа, що доручає комісіонерові здійснювати від свого (комітента) імені, але за кошти комітента комісійні операції. Комітент є власником товару, призначеного для реалізації, і тому може диктувати умови продажу.

Компенсація. Відшкодування, яке виникає через втрати або за юридичними підставами; виплата працівникам згідно з чинним законодавством.

Компетентність. Знання і навички, необхідні для виконання поставлених завдань, Прагнення компетентності передбачає розгляд управлінським персоналом необхідних рівнів для конкретних посад і визначає, як ці рівні відображаються у відповідних знаннях і навичках.

Компетенція органів ДКРС. Постійні й тимчасові повноваження органів ДКРС, делеговані їм державою й закріплені за ними статтею 8 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” та іншими законами й нормативно-правовими актами України, на здійснення контролю за дотриманням законодавства з фінансових питань.

Комплексний аудит. Передбачає вивчення та оцінку усіх статей фінансової звітності для підтвердження їх достовірності. Такий тип аудиту здійснюється при обов’язкових перевірках.

Компонент підприємства. Одиниця (група одиниць), що генерує грошові кошти та може бути відділена операційно і забезпечує діяльність з виробництва та/або продажу продукції (робіт, послуг).

Комунікація. Можливість передачі інформації, яка повинна бути зрозумілою та використовуватись для прийняття рішень.

Конвертація. Умова, за якою облігації, боргові зобов’язання або привілейовані акції можна обмінювати на інші види цінних паперів (прості акції або облігації), як правило, тих самих корпорацій у певній пропорції відповідно до встановлених при їх випуску умов.

Конкретизація (від лат. concretus густий, ущільнений). Дослідження визначених об’єктів у всій їхній різнобічності, у якісному різноманітті реального існування (виявлення в процесі контролю непродуктивних витрат за місцями їхнього утворення – підрозділами, підприємствами та ін.).

Коносамент (фр. сonnaissement – документ) необоротний документ, що свідчить про укладення договору морського перевезення, використовується як товаросупровідний документ і виготовляється вповноваженим агентом у порту перевантаження.

Консалтинг. Діяльність спеціалізованих компаній із надання інтелектуальних послуг виробникам, продавцям, покупцям (поради і рекомендацї) з різноманітних витань виробничої діяльності, створення і реєстрації фірм, дослідження і прогнозування ринків товарів і послуг, розробки бізнес-проектів, маркетингових програм, інноваційної діяльності, пошуку шляхів виходу з кризових ситуацій тощо.

Консолідація (лат. сonsolidatio). Зміцнення, усталення, укріплення, об’єднання.

Консолідація акцій. Зменшення загальної кількості акцій відповідно до заданого коефіцієнта водночас із пропорційним збільшенням номінальної вартості всіх випущених емітентом акцій.

Консолідована фінансова звітність. Звітність, яка відображає фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці. Консолідовану фінансову звітність після об’єднання підприємств складає материнське підприємство за групу підприємств.

Контирування. Зазначення в документі кореспондуючих рахунків, на яких має бути відображена господарська операція, оформлена документом або групою однорідних документів.

Контракт. Договір купівлі-продажу товарів та послуг, який передбачає перехід прав власності на товар від продавця до покупця.

Контракт “витрати без винагороди”. Договір, за яким підряднику відшкодовуються допустимі або іншим чином визначені витрати без забезпечення винагороди. Проте відсоток додається на підставі понесених витрат.

Контракт “витрати плюс винагорода”. Договір, за яким підряднику відшкодовуються витрати плюс передбачена винагорода.

Контракт з фіксованою ціною. Договір про будівництво, який передбачає фіксовану (тверду) ціну всього обсягу робіт за будівельним контрактом або фіксовану ставку за одиницю кінцевої продукції будівництва (кв. м, кількість місць тощо).

Контракт за ціною “витрати плюс”. Договір про будівництво, який передбачає ціну як суму фактичних витрат підрядника на виконання будівельного контракту та погодженого прибутку (у вигляді процента від витрат або фіксованої величини).

Контракт форвардний. Документ встановленої форми, яким засвідчується зобов“язання особи придбання (продажу) цінних паперів повністю чи в певний час і на певних умовах у майбутньому з фіксованою ціною такого продажу під час укладання контракту.

Контракт ф“ючерсний. Документ встановленої форми, який засвідчує зобов“язання придбати (продати) цінні папери, товари чи валюту в майбутньому з фіксованою ціною на момент виникнення зобов“язання між сторонами контракту.

Контролер. 1) Особа, яка має повноваження контролювати, перевіряти правильність, обґрунтованість, законність дій організацій, установ, державних органів, громадян; 2) назва посади фінансового директора, головного бухгалтера в деяких компаніях в США.

Контролінг. Система управління процесом досягнення кінцевих цілей та результатів діяльності підприємства. Одна з форм внутрішнього контролю.

Контроль. 1. Вирішальний вплив однієї чи декількох пов’язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб’єкта господарювання чи його частини, який здійснюється безпосередньо або через інших осіб, зокрема завдяки: праву володіння чи користування всіма активами чи їх значною частиною; праву, яке забезпечує вирішальний вплив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління суб’єкта господарювання; укладенню договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління суб’єкта господарювання; заміщенню посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу суб’єкта господарювання особою, яка вже обіймає одну чи кілька із зазначених посад в інших суб’єктах господарювання; обійманню більше половини посад членів спостережної ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів суб’єкта господарювання особами, які вже обіймають одну чи кілька із зазначених посад в іншому суб’єкті господарювання. Пов’язаними особами є юридичні та/або фізичні особи, які спільно або узгоджено здійснюють господарську діяльність, у тому числі спільно або узгоджено чинять вплив на господарську діяльність суб’єкта господарювання. Зокрема, пов’язаними фізичними особами вважаються такі, які є подружжям, батьками та дітьми, братами та (або) сестрами. 2. Вирішальний вплив на фінансову, господарську і комерційну політику підприємства або підприємництва з метою одержання вигод від його діяльності. 3. Елемент управління економічними об’єктами і процесами, який полягає у нагляді за ними з метою перевірки їх відповідності стану, передбаченому законами, юридичними нормами, актами, програмами, планами, договорами, проектами, угодами. 4. За його допомогою бухгалтерський облік забезпечує схоронність майна, ефективність його використання та дотримання чинного законодавства. 5. Це система спостереження і перевірки відповідності процесу функціонування об’єкта управління прийнятим управлінським рішенням, встановлення результатів управлінського впливу на керований об’єкт виявленням, відхилень, допущених у ході виконання цих рішень.

Контроль вибірковий. Процес або процедура перевірки меншого, ніж 100 %, числа об’єктів що вивчаються при контролі сукупності всіх об’єктів з метою отримання оцінки характеристик і підготовки висновку про всю сукупність. Вибірковий контроль використовується в аудиті, якщо: характер досліджуваних об’єктів не потребує 100%-вій вибірці; повинні бути зроблені висновки про всю сукупність об’єктів; час та вартість повної перевірки всієї генеральної сукупності будуть занадто великими. Основні види процедур вибіркового контролю: перевірка арифметичних розрахунків; візуальні спостереження; підтвердження; усне опитування; документальне підтвердження; сканування та підсумковий аналіз. Вибірковий контроль характеризується перш за все масштабом проведення, тобто обсягом робіт, які необхідно виконати.

Контроль власника. Внутрішньосистемний, внутрішньогосподарський.

Контроль за організацією системи бухгалтерського обліку. Це виконання чистини функцій керівництва підприємства. Служба внутрішнього аудиту, як правило, відповідає перед керівництвом підприємства за постійне спостереження та контроль за функціонуванням цих систем.

Контроль (за суб’єктом господарювання). Повноваження управляти фінансовою та операційними політиками іншого суб’єкта господарювання з метою одержання вигід від його діяльності.

Контроль управлінський. Систематична, конструктивна діяльність керівників підприємства, спрямована на максимальне наближення фактичного стану справ до встановленого плану.

Контроль фінансово-господарський. Контроль, що досліджує фінансово-господарську діяльність підприємців у сфері виробництва, обміну і споживання суспільно необхідного продукту на мікроекономічному рівні.

Контрольна дія. Цілеспрямований вплив суб’єкта контролю на об’єкт з метою отримання певного результату, який характеризує його стан на певний момент часу.

Контрольна інформація. Інформація, яка формується в ході перевірки об’єкта ревізії. Вона використовується для потреб управління та за ступенем точності виокремлюється на категоричну, умовно точну, орієнтовну. Категорична інформація формується в результаті контролю первинних документів, натурних об’єктів та моментальних явищ. Умовно точна інформація створюється, коли контролер за будь-якими причинами не може самостійно доказати її абсолютну точність. Орієнтовна інформація спирається на розрахунки контролерів про розміри ймовірних втрат та недоотриманих доходів. Повнота контрольної інформації та її якість залежать від вдосконалення методики контролю.

Контрольне обмірювання. Спосіб перевірки відповідності актів приймання виконаних будівельно-монтажних робіт фактичній кількості та характеру таких робіт у дійсності, належить до нефінансових заходів контролю.

Контрольний запуск сировини та матеріалів. Спосіб перевірки відповідності фактичного випуску сировини та матеріалів параметрам, передбачених у нормативній документації, щодо даного процесу, належить до нефінансових заходів контролю. У виробництві застосовують, щоб упевнитися в прогресивності чинних норм виходу продукції, визначення витрат сировини і матеріалів на одиницю продукції.

Контрольний захід. Сукупність способів і методичних прийомів фінансового контролю (ревізія, перевірка, оцінка, розслідування та вивчення), які застосовуються суб’єктами державного фінансового контролю в межах повноважень, визначених Конституцією України та іншими актами законодавства, що регулюють їх діяльність, і спрямовані на повний комплекс (систему) або окремі процеси (етапи) фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з використанням бюджетних коштів, державного і комунального майна.

Контрольний рівень надійності. Впевненість в тому, що система внутрішнього контролю підприємства вчасно попередити чи виявить суттєві помилки та порушення.

Контрольний інтерес, контрольна частка (controlling interest). Розуміють володіння більш ніж 50 % активів підприємства.

Контрольні процедури. Додаткові заходи у середовищі контролю, що їх вживає управлінський персонал для забезпечення обґрунтованих гарантій того, що завдання компанії буде досягнуте. В основному такі процедури відносяться до відповідного розподілу функцій: складанню та використання документів, збереження активів та санкціонування угод.

Контрольні учасники. Учасники спільної діяльності зі створенням юридичної особи (спільного підприємства), які здійснюють контроль за її діяльністю.

Контрольно-аудиторські процедури. Система методичних дій щодо суб’єктів і об’єктів процесу розширеного відтворення суспільно необхідного продукту, які здійснюються аудиторами при проведенні контрольних функцій.

Контрольно-ревізійна процедура. Організація перевірки наявності та стану матеріальних цінностей, фінансових ресурсів, розрахункових операцій і т. ін.

Контрольно-ревізійний процес. Послідовна зміна контрольноревізійних процедур, яка здійснюється згідно з планом (програмою) на певному етапі контролю і спрямована на досягнення намічених цілей.

Контрольно-ревізійні дії. Акти поведінки суб’єкта контрольно-ревізійної діяльності, спрямовані на виконання програми ревізії.

Контролюючий орган. Державний орган, який в межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків, зборів. Інших обов’язкових платежів та погашенням податкових зобов’язань чи податкового боргу.

Конфіденційність (від лат. соnfіdеntio – довіра) (професійна етична норма). Збереження у таємниці інформації, наданої замовником і підрозділами, що перевіряються, внутрішньому контролеру для дослідження. Конфіденційність вимагає від внутрішнього контролера забезпечувати схоронність документів, одержуваних або складених ним у процесі контрольних заходів. Він не має права передавати ці документи або їх копії (як повністю, так і частково) третім особам, використовувати їх у власних інтересах, розголошувати отриману інформацію без згоди на те власника (керівника) контрольованого об’єкта (крім випадків, коли цього вимагають закон або професійні стандарти).

Конфлікт інтересів на підприємстві. Розбіжності між особистими інтересами посадової особи (пов’язаних осіб підприємства) та посадовими (професійними) обов’язками особи діяти у найкращих інтересах підприємства. Конфлікт інтересів може бути мотивом діяльності особи, яка може призвести до господарських порушень.

Концепція. Система поглядів, те чи інше розуміння явищ, процесів. 2. Єдиний визначаючий задум.

Копія. Точне відтворення оригіналу, наприклад, документу. Копія застосовується, коли треба мати певний документ у кількох примірниках, наприклад, рахунок, платіжне доручення тощо.

Коректурний спосіб. Спосіб виправлення помилок, який полягає в тому, що неправильний текст або сума закреслюються і над закресленим надписується правильний текст або числа.

Кореспондентський рахунок. Рахунок для обліку розрахунків, які виконує одна банківська установа за дорученням і на кошти іншої банківської установи на підставі укладеного кореспондентського договору (угоди).

Кореспонденція рахунків. Метод ведення бухгалтерського обліку, згідно з яким кожна бухгалтерська операція відображається тією самою величиною водночас у дебеті одного рахунку та кредиті іншого, внаслідок чого між ними виникає подвійний (кореспондуючий) рахунок.

Кореспондуючий рахунок. Рахунок бухгалтерського обліку, тісно пов’язаний з балансом. Відповідно до поділу балансу на актив і пасив, усі рахунки бухгалтерського обліку поділяються на активні та пасивні.

Кореспондуючі відносини (зв’язки). Взаємозв’язки, які виникають між рахунками під час відображення господарських операцій.

Корпоративне підприємство. Підприємство, яке звичайно утворюється двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Корпоративні права. Право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи або в інших організаційно правових формах.

Користувачі звітності. Фізичні та юридичні особи, що потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Кошторис. Зведені витрати, зведені кошторисні розрахунки, об’єктні та локальні кошторисні розрахунки, об’єктні та локальні кошториси, кошториси на окремі види робіт, кошториси на проектні та пошукові роботи, інші розрахунки витрат на будівництво, складені за встановленою формою, на основі яких визначається кошторисна вартість будівництва і договірна ціна. Кошторисна вартість будівництва може визначатися у приблизному або твердому кошторисі. Кошторис вважається твердим, якщо договором підряду не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за згодою сторін.

Кошторис витрат. Витрати підприємства, пов’язані з його діяльністю за певний період, незалежно від того, відносяться витрати на собівартість продукції у даному періоду чи ні.

Кошторис витрат на виробництво. Узагальнювальний зведений документ із собівартості, який визначає її структуру та обсяг усіх витрат на виробництво ї реалізацію продукції. Кошторис витрат на виробництво складають за групами економічних елементів і за калькуляційними статтями.

Кредит (лат. credit – вірити). Права сторона активного рахунку.

Кредит. Надання коштів, товарів, послуг у борг на певних умовах. 1. Залежно від терміну, на який надається кредит, він може бути довготривалим, середньотривалим та короткотривалим. 2. Залежно від особи позикодавця кредит може бути банківським, державним, комерційним.

Кредитний ризик. Імовірність втрат однієї зі сторін – укладачів контракту про придбання фінансового інструмента внаслідок невиконання зобов’язання іншою стороною.

Кредитор. Фізична чи юридична особа, перед якою дане підприємство має заборгованість, відбиту в його балансі. Юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів). Конкурсні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори – кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Кредиторська заборгованість. Кошти підприємства, організації або установи, які підлягають сплаті відповідним юридичним або фізичним особам.

Критерії. Контрольні показники, що використовуються для оцінки або вимірювання предмету, включно з показниками, там де це прийнятно, подання та розкриття інформації. Критерії можуть бути формальними та менш формальними. Навіть для одного й того ж предмету можуть існувати різні критерії. Відповідні критерії потрібні для прийнятно несуперечливої оцінки або вимірювання предмету в контексті професійного судження.

Критерій оптимальності. Конкретний кількісний показник, за яким відбирають найліпший варіант рішення із множини можливих.

Кумулятивний коефіцієнт. Показник, який розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта, на суму чисел років його корисного використання.

Кумулятивний приріст інфляції. Добуток індексів інфляції за період, що складається з трьох останніх років, включаючи звітний.

Курсова різниця. Різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.