Магістр – (лат. – великий начальник, вчитель) – назва низки посад Давньому Римі. Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра або спеціаліста здобула повну вищу освіту, спеціальні вміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Майбутня економічна вигода. Потенціал, який може сприяти надходження (прямо або непрямо) грошових коштів і їх еквівалентів до суб’єкта господарювання. Потенціал може бути виробничим, тобто частиною операційної діяльності суб’єкта господарювання. Він також може набирати форми конвертованості у грошові кошти та їх еквіваленти або спроможності зменшувати вибуття грошових коштів, наприклад, коли альтернативний виробничий процес зменшує витрати на виробництво.

Майно підприємства. Виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Майново-господарські зобов’язання. Визнаються цивільноправові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а сторона, яка управляє має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП). До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу (незалежно від їх вартості), якщо він більше одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо. Вартість МШП, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання.

Малоцінні необоротні активи. Малоцінні та швидкозношувані предмети, строк корисного використання яких більше одного року або одного операційного циклу (за умови, що операційний цикл більше одного року), зокрема: спеціальні інструменти, спеціальні пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством кошторисною ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного строку використання таких об’єктів). На рахунку “Малоцінні необоротні матеріальні активи” відображається вартість предметів, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об’єктів та інші предмети, які за вартісними ознаками підприємством зараховано до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.

Маржа (банківська). Різниця між середньозваженою ставкою доходу, що банківська установа отримує від підпроцентних активів, та середньозваженою ставкою витрат, що банківська установа виплачує за своїми підпроцентними зобов’язаннями. Крім маржі банківської, існують: біржова, страхова, торговельна.

Маржинальний дохід. Різниця між виручкою від продажу та змінними затратами, яка характеризує внесок у покриття постійних затрат і формування загального прибутку підприємства.

Масова оцінка. Визначення вартості майна, що приватизується, з використанням стандартної методології та стандартного набору вихідних даних.

Матеріальна відповідальність. Зобов’язання працівників відшкодовувати майновий, матеріальний збиток, яки спричинений за їхньою провиною організації, у якій вони працюють, внаслідок невиконання або неналежного виконання трудових обов’язків.

Матеріально-відповідальна особа (МВО). Працівник підприємства, який за трудовим законодавством несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, яка виникла в наслідок незабезпечення збереження переданих йому під звіт цінностей. Дана відповідальність зазначається у письмовому договорі, який укладається підприємством з працівником. Як правило, з МВО укладається договір про повну матеріальну відповідальність, а за умови спільного виконання окремих видів робіт може вводитись бригадна (колективна) відповідальність.

Материнське (холдингове) підприємство. Підприємство, яке здійснює контроль дочірніх підприємств.

Матеріали контрольного заходу. Це сформована група документів, складених за результатами контрольного заходу, та інформація про вжиті за його підсумками заходи суб’єктом господарювання, у якого вони проводилися, та/або відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади.

Матеріальна підробка. Зміна змісту оригіналу документа шляхом підчисток, виправлень, дописок, відмітки заднім числом та інших способів (наприклад, чек з підробленим підписом, платіжна відомість з підробленою розпискою про отримання за нею грошей тощо).

Машинограма. Роздруківка облікової інформації, отриманої внаслідок комп’ютерної обробки. Є реєстром як синтетичного, так і аналітичного обліку.

Меморіальний ордер. Розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника, внутрішньобанківських операцій відповідно до Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та нормативно-правових актів НБУ.

Мета аудиту. Встановити достовірність фінансової звітності.

Мета внутрішнього аудиту. Висловлення обґрунтованої думки внутрішнього аудитора про об’єкт аудиту (фінансова звітність, порядок ведення бухгалтерського обліку, надійність функціонування системи внутрішнього контролю тощо).

Метод. Шлях до істини, спосіб організації практичного і теоретичного пізнання та перетворення, освоєння дійсності, зумовлений властивостями відповідного об’єкта.

Метод аудиторської діяльності. Сукупність прийомів, за допомогою яких визначається стан об’єктів, що вивчаються та досліджуються.

Метод аудиту (податкового). Сукупність прийомів, за допомогою яких оцінюється стан об’єктів що підлягають аудиторському дослідженню. До складу таких прийомів відносяться: перевірка, аналіз, пояснення, анкетування, звірка, обстеження, тестування, експертиза.

Метод бухгалтерського обліку. Сукупність способів та прийомів, з допомогою яких здійснюється контроль за збереженням та рухом коштів та засобів, обраховуються джерела їх утворення в процесі їх кругообігу. Метод бухгалтерського обліку базується на таких головних елементах : документація, інвентаризація, рахунки, подвійний запис, оцінка, калькуляція, баланс, звітність.

Метод економічного контролю. Під даним методом розуміють сукупність специфічних прийомів, які використовуються при додержанні відповідних принципів для вивчення законності, доцільності, достовірності фінансово-господарських операцій на основі облікової, звітної, нормативної та іншої інформації у сполученні з дослідженням фактичного стану підконтрольних об’єктів. Методи контролю, як правило, задаються заздалегідь, набір таких методів (способів, прийомів) обирає суб’єкт контролю в залежності від об’єкта контролю для досягнення мети контролю.

Метод ефективної ставки відсотка. Метод нарахування амортизації дисконту або премії, за яким сума амортизації визначається як різниця між доходом за фіксованою ставкою відсотка і добутком ефективної ставки та амортизованої вартості на початок періоду, за який нараховується відсоток.

Метод контролю. Сукупність способів і прийомів дослідження розширеного відтворення суспільно необхідного продукту й додержання вимог його законодавчого регулювання.

Метод нарахування амортизації. Система способів списання вартості необоротних активів у зв’язку з їх зношуванням. Розрізняють наступні методи: виробничий, зменшення залишкової вартості, кумулятивний, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійний та метод, що передбачений податковим законодавством.

Метод нарахування прогнозованих одиниць. Метод оцінки теперішньої вартості зобов’язання за програмою з визначеною виплатою, який розглядає кожен період виконання робіт як такий, що веде до виникнення права на додаткову одиницю виплат та оцінює кожну одиницю окремо з метою формування остаточного зобов’язання.

Метод опитування. Передбачає отримання письмової та усної інформації по питаннях аудиторської перевірки від працівників підприємства.

Метод планування за аналогією. Метод планування, що базується на експериментальному підході до використання економічних показників, коли планові показники об’єкта беруться на основі подібності їх з показниками аналогічного об’єкта.

Метод участі в капіталі. Метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування.

Методи бухгалтерської експертизи. Експерти застосовують наступні методи: бухгалтерський аналіз (використання контрольної функції бухгалтерського обліку, що реалізується за допомогою елементів методу бухгалтерського обліку), економіко-кріміналістичний аналіз (використання прийомів і методів економічного аналізу для виявлення за економічними показниками господарського суб’єкта ознак здійснення злочину); експертно- ревізійний аналіз (комплекс використання прийомів документальної і фактичної перевірки для виявлення і дослідження фактів протиправної діяльності.)

Методи калькуляції: Позамовний метод обліку витрат на виробництво застосовують, в основному, в індивідуальних та дрібносерійних виробництвах. Об’єктами обліку при цьому методі є окремі замовлення. Нормативний метод обліку витрат на виробництво застосовують для щоденного виявлення відхилень від діючих норм на виробництво з метою запобігання надмірних витрат коштів підприємства. Попередільний метод. (Переділ – це визначена сукупність технологічних операцій, внаслідок виконання яких одержують продукт праці, готовий для цієї сукупності (напівфабрикат, напівпродукт)). При цьому методі витрати обліковуються в розрізі технологічних переділів, видів продукції або напівфабрикатів. Цей метод обліку витрат застосовують на тих промислових підприємствах, де продукція виготовляється при послідовній переробці вихідної сировини за окремими стадіями (переділами, фазами) технологічного процесу. Попередільний метод має два варіанти: 1. однопередільний метод – при застосуванні цього методу технологічний процес не поділяється, а від першої операції до останньої становить єдине ціле (наприклад, хлібопечення). 2. багатопередільний метод – застосовують, коли технологічний процес поділяють на декілька технологічних фаз (стадій, переділів) й наприкінці кожного переділу одержують напівфабрикат, який визначають за кількістю і вартістю, тобто калькулюють виробничу собівартість напівфабрикатів. Готовий продукт одержують наприкінці останнього переділу.

Методи фінансового аналізу. Прийоми та способи обробки бухгалтерської (фінансової) звітності.

Методи фінансового контролю. Прийоми і засоби здійснення фінансового контролю. До них належать фінансові перевірки, аналіз фінансово-господарської діяльності, звіти про фінансову діяльність перед органами законодавчої та виконавчої влади, інвентаризації, ревізії.

Методика. Конкретизація методу, доведення його до положення, алгоритму, чіткого опису способів проведення.

Методика аудиту. Сукупність прийомів і способів контролю, що застосовуються для вивчення фінансової звітності та підтвердження її достовірності. Включає такі складові: об’єкти дослідження, джерела інформації, прийоми контролю, способи перевірки, порядок застосування процедур контролю.

Методика внутрішнього аудиту. Сукупність методичних та технічних прийомів, засобів та інструментів дослідження стану та поведінки об’єктів аудиту у відповідності з встановленими цілями.

Методика ревізії. Сукупність способів і прийомів, що дають можливість провести ревізію системно та в найбільш доцільній послідовності, тобто система способів, прийомів і правил, яка застосовується для вивчення господарської діяльності підприємства. Вона складається з трьох рівнів: перший – об’єкти ревізії, другий – джерела ревізії, третій – способи вивчення.

Методика фінансового контролю. Сукупність методів (прийомів) контролю, яка передбачає послідовне використання методів і прийомів, чіткий опис способу виконання контрольних процедур, дає змогу всебічно, повно і об’єктивно дослідити господарські і фінансові операції підконтрольного об’єкта з метою виявлення, усунення і попередження порушень використання фінансових ресурсів. На підставі застосування обраних методик із використанням методів проведеного контролю готується заключний документ – акт, висновок, обґрунтування тощо та приймаються відповідні рішення.

Методологія. 1. Принципи побудови методів, їх наукове узагальнення, напр. “методологія управління”. 2. Вивчення певних способів та прийомів, що застосовуються в тій чи іншій галузі діяльності, загальна теорія методу, теорія в дії, напр. “методологія обліку”.

Методологія аудиту. Сукупність загальнонаукових ї власних методичних прийомів фінансово-господарського контролю, які формують метод аудиту.

Методологія внутрішнього контролю. Система методів, форм, прийомів і способів наукового пізнання господарських явищ для досягнення заздалегідь встановленої мети; вчення про систему теоретичних узагальнень, а також про принципи і способи організації та побудови теоретичної та практичної діяльності з контролю.

Методологія обліку. Наука про методи наукового дослідження, тобто знання всієї сукупності прийомів і засобів теоретичного пізнання господарських явищ – об’єктів бухгалтерського обліку з точки зору їх законності, повноти відображення та достовірності.

Механізація обліку. Заміна ручної праці облікових працівників системою ЕОМ.

Мито. Мито, що стягується митницею, являє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

Міжнародні стандарти аудиту (МСА). Прийняті Міжнародною федерацією бухгалтерів стандарти аудиту, надання впевненості та етики, які містять основні принципи та необхідні процедури, а також відповідне керівництво у формі пояснювань. Дані стандарти, що слід застосовувати в аудиторській перевірці фінансової звітності, іншої інформації, а також при наданні супутніх послуг; принципи і процедури, а також відповідні рекомендації, подані у вигляді пояснювального та іншого матеріалу. МСФЗ. Міжнародний стандарт фінансової звітності, який прийнятий міжнародними бухгалтерськими організаціями.

Мінімальна заробітна плата. Це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України “Про оплату праці”. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Мінімальні орендні платежі. Платежі, що підлягають сплаті орендарем протягом строку оренди (за вирахуванням вартості послуг та податків, що підлягають сплаті орендодавцю, і непередбаченої орендної плати), збільшені: 1) для орендаря – на суму його гарантованої ліквідаційної вартості; 2) для орендодавця – на суму його гарантованої ліквідаційної вартості. У разі можливості та наміру орендаря придбати об’єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання, мінімальні орендні платежі складаються з мінімальної орендної плати за весь строк оренди та суми, яку слід сплатити згідно з угодою на придбання об’єкта оренди.

Місце проведення розрахунків. Місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Місця виникнення затрат. Просторово або функціонально відокремлені дільниці, на яких здійснюється первісне споживання виробничих ресурсів. Модель. Копія чи аналог процесу, що вивчається, предмети чи явища, які відображають суттєві властивості об’єкту моделювання, з точки зору цілі досліджень.

Моделювання. Прийом наукового пізнання, що ґрунтується на заміні досліджуваного об’єкта на його аналог, модель, що має істотні прикмети оригіналу. У контролі застосовують організаційні моделі проведення контрольного процесу – стандарти, нормативи, тарифи.

Модифікований аудиторський висновок. Висновок, до якого додається пояснювальний параграф (пояснювальні параграфи), або якщо думка аудитора не є безумовно-позитивною.

Монетарні статті. Статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Моніторинг. Аудиторська процедура, яка полягає у безперервному відстеженні операцій на рахунках бюджетної установи, відкритих в органі Державного казначейства України, та показників її фінансової звітності з метою виявлення ознак, які можуть свідчити про можливість допущення фінансових порушень.

Моніторинг заходів контролю. Процес оцінки ефективності роботи внутрішнього контролю за певний відрізок часу. Він передбачає своєчасну оцінку структури та заходів контролю, а також виконання необхідних коригуючи дій у відповідь на зміни в умовах. Моніторинг заходів контролю є складовою внутрішнього контролю. Забезпечується безперервною діяльністю з моніторингу (невід’ємна складова звичайної регулярної діяльності суб’єкта господарювання і включає регулярне управління та нагляд), окремими оцінками (внутрішні аудитори або персонал, який виконує подібні функції, проводить окремі оцінки) або є поєднанням першого та другого підходів.

Моніторинг систем в аудиті. Систематичне зіставлення дійсного стану справ на підприємстві з бажаним.

Мотивація трудової діяльності. Сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, що збуджують людину до діяльності та надають цієї діяльності спрямованість, зорієнтовану на досягнення визначених підприємством цілей. До мотивації відноситься комплекс заходів та збуджень, що спрямовані на досягнення цілей економічної стратегії розвитку підприємства через задоволення потреб співробітників підприємства.

Моральний знос. Знос, що обумовлений зростанням продуктивності праці і темпами технічного прогресу.