(044) 331-59-32
Обачність. Принцип, згідно з яким при оцінці наведеної у звітах інформації слід уникати завищення активів і доходів або заниження витрат і зобов’язань підприємства.
Обачність (в бухгалтерському обліку). Застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.
Об’єднання підприємств та/або видів їх господарської діяльності. Поєднання окремих підприємств та/або видів їх діяльності в одне підприємство з метою одержання доходів, зниження витрат або отримання економічних вигід у інший спосіб. Поєднання може відбуватися шляхом приєднання одного підприємства (його компонента) до іншого, придбання всіх чистих активів (деяких чистих активів), прийняття зобов’язань або придбання капіталу іншого підприємства з метою одержання контролю одним підприємством над чистими активами та діяльністю іншого підприємства. Якщо об’єднання підприємств та/або видів їх господарської діяльності контролюється тією самою стороною (сторонами) до і після поєднання і цей контроль не є тимчасовим, то це не є об’єднанням підприємств та/або видів їх господарської діяльності.
Об’єкт аудиту. Інформація про окремі або взаємопов’язані факти господарської діяльності суб’єкта господарського контрою, яка відображена у системі бухгалтерського обліку та інших джерелах інформаційної системи і піддягає кількісній і вартісній оцінці.
Об’єкт аудиторської діяльності. Окремі або взаємопов’язані економічні, організаційні, інформаційні та інші сторони функціонування системи, що досліджується, стан яких може бути оцінено кількісно і якісно. Об’єкт аудиту ефективності. Бюджетні кошти, що спрямовані на виконання бюджетної (державної) програми, ефективність якої необхідно оцінити у процесі аудиту.
Об’єкт будівництва. Сукупність будівель і споруд або окремі будівлі і споруди, будівництво яких здійснюється за єдиним проектом.
Об’єкт бухгалтерського обліку. Кошти та засоби підприємства, ті господарські операції і процеси, які обов’язково повинні відображатися в бухгалтерському обліку. Всі об’єкти бугалтерського обігу об’єднані в 3 основні групи: кошти і засоби підприємства і джерела утворення; виробничі процеси; господарські операції.
Об’єкт витрат. Продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.
Об’єкт контролю. Підконтрольна установа, інший суб’єкт господарювання, включаючи його структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами, щодо якого орган служби має повноваження та підстави для проведення ревізії відповідно до законодавства.
Об’єкт лізингу. Ним може бути будь-яке майно, яке відповідно до законодавства належить до основних засобів.
Об’єкт обліку витрат. Продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.
Об’єкт оподаткування. Прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суми валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Об’єкт основних засобів. Закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством. Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.
Об’єкт страхування від нещасного випадку. Життя застрахованого та працездатність.
Об’єкт хеджування. Актив, зобов’язання або майбутня операція, що створюють для підприємства ризик зміни справедливої вартості цих активів і зобов’язань або зміни грошових потоків, пов’язаних з майбутньою операцією.
Об’єкти інвентаризації. Окремі однорідні елементи складових майна (основні засоби, нематеріальні активи, виробничі запаси, готова продукція, товари, готівка, цінні папери тощо) і фінансових зобов’язань (різнотермінова кредиторська заборгованість тощо) суб’єкта господарювання, фактичну наявність яких можна виявити прийомами фактичного контролю (огляд зважування, обмір, перерахунок, лабораторний аналіз тощо) та шляхом перевірки або підтвердження сум зобов’язань відповідно.
Об’єкти інвестиційної діяльності. Будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об’єкти власності, а також майнові права.
Об’єкти неподібні. Об’єкти, які не мають однакового функціонального призначення та однакової справедливої вартості.
Об’єкти подібні. Об’єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість.
Об’єкти ревізії. Окремі господарські факти та операції, що формують господарські процеси, вся сукупність яких є господарською діяльністю певного суб’єкта.
Об’єктивна істина. Ревізія передбачає забезпечення всіх документальних доказів в межах повноважень ревізора та опис виявлених фактів відповідно до восьмичленної формули.
Об’єктивні висновки (в аудиті). Ті, що ґрунтуються лише на фактах, тобто неупереджені висновки.
Об’єктивність (професійна етична норма). 1. Незалежна позиція у відносинах між ревізором, інспектором, контролером і підконтрольним суб’єктом, що ґрунтується на умові, що факти, установлені ревізором при дослідженні питань, поставлених на вирішення замовником, будуть спиратися тільки на фактичні матеріали, визначені під час проведення контрольного заходу, відповідно до діючих правил, прийнятих принципів і практики. Об’єктивність досягається неухильним дотриманням контролером правових норм, одержанням репрезентативного обсягу фактичного матеріалу шляхом проведення інспекцій, оглядів, опитувань, одержання письмових пояснень, аналізу документів, фінансової звітності і статистичної інформації. Дана норма накладає на контролерів обов’язок не давати підстав ставити під сумнів їхнє професійне чи ділове судження внаслідок упередження, конфлікту інтересів або впливу з боку інших осіб. 2. Неупередженість при дослідженні питань поставлених на вирішення аудиту замовником, складання висновків лише на основі результатів дослідження, які мають підтверджені системою доказів (первинних документів, норм і нормативів, облікових регістрів, інвентаризаційних описів, актів тощо).
Обігові монети. Монети національної валюти номіналом 1 грн., що виконують функцію законного платіжного засобу. Обіговість (обігових коштів). Час повного кругообігу від першої фази – придбання сировини, матеріалів, напівфабрикатів – до останньої – реалізації готової продукції, який обчислюють як відношення добутку середнього залишку обігових коштів на початку розрахункового періоду на його тривалість до суми виторгу від реалізації.
Облігація. Цінний папір з фіксованим доходом, що випускається підприємством або державою, акціонерною компанією, фондами як боргове зобов“язання, за яким емітент зобов“язаний виплатити власнику фіксовану грошову суму у певний момент або виплатити проценти по півріччям або щорічно.
Облігації підприємств. Цінні папери, що засвідчують внесення їх власниками грошових коштів і підтверджують зобов’язання відшкодувати їм номінальну вартість цих облігацій у передбачений строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).
Облік. Загальна функція управління, що полягає в отриманні та фіксуванні інформації про стан об’єкта управління за певний відрізок часу.
Облік аналітичний. Облік наявності та змін окремих видів і об’єктів господарських засобів і джерел їх утворення з використанням різних вимірників.
Облік бухгалтерський. 1. Економічна наука, яка має свою теорію, предмет і метод. 2. Процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Облік бюджетний. Бухгалтерський облік виконання бюджету та кошторису витрат бюджетних установ.
Облік витрат на виробництво. Сукупність облікових операцій, що забезпечують повне та своєчасне виявлення витрат на виробництво і розподіл їх по елементах кошторису витрат на виробництво.
Облік внутрішньогосподарський (управлінський). Система обробки і підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів в процесі управління підприємством.
Облік господарський. Кількісне вираження і якісна характеристика господарських і суспільних явищ. На всіх етапах суспільного розвитку для контролю і управління господарською діяльністю використовуються показники обліку. Для одержання цих показників необхідно спостерігати за явищами, що обліковуються, з метою їх виявлення. Ці явища вимірюються, тобто виражаються в окремих одиницях, реєструються в окремій системі та узагальнюються (групуються).
Облік готової продукції. Реєстрація надходження, зберігання, відвантаження та реалізації готової продукції.
Облік кредитних операцій. Вид бухгалтерського обліку, який відбиває взаємозв’язки між об’єднаннями, підприємствами та банками у сферах короткострокового та довгострокового кредитування.
Облік основних коштів. Сукупність облікових операцій щодо надходження та переміщення основних коштів, збереження кожного інвентарного об’єкта, яка забезпечує також своєчасне нарахування амортизації.
Облік робочого часу. Здійснюється за допомогою табеля, де відображається час, відпрацьований кожним працівником, неявки на роботу з вказівкою причин.
Облік синтетичний. Облік наявності та змін сукупностей економічно однорідних господарських засобів і джерел їх утворення в грошовому вираженні.
Облік фінансовий. Сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку та оприлюднення інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства відповідно до вимог законодавства.
Облікова концепція. Абстрактне поняття, яке є основою для інтерпретації облікової інформації.
Облікова політика. Сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.
Облікова ставка Національного банку України. Виражена у відсотках плата, що береться НБУ за рефінансування комерційних банків шляхом купівлі векселів до настання строку платежу по них і утримується з номінальної суми векселя. Облікова ставка є найнижчою серед ставок рефінансування і є орієнтиром ціни на гроші.
Обліковець. 1. Фахівець із обліку, бухгалтер. 2. Посадова особа бухгалтерії, яка виконує під безпосереднім керівництвом бухгалтера роботи із заповнення облікових регістрів та таблиць на підставі даних первинних документів (вимог на матеріали, нарядів на відрядну роботу тощо). Обліковець виконує також реєстрацію бухгалтерських проведень та їхню розноску по рахунках; проводить нескладні розрахунки за окремими ділянками бухгалтерського обліку; приймає та контролює правильність оформлення первинних документів; готує їх до облікової обробки, а також для складання бухгалтерської звітності. Обліковий регістр. Письмовий документ, який містить накопичені та згруповані за певними однорідними ознаками дані первинних документів.
Обліковий принцип. Загальноприйняте у обліку правило, яким слід керуватися при вимірі, реєстрації господарських операцій та відображення їх результатів у звітності.
Облікові регістри. Носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.
Оборот основних фондів і обігових коштів. Кругообіг сукупності фондів, узятий не як окремий акт, а як рух, що постійно поновлює матеріально-речовинні чинники відтворення виробництва в процесі господарського використання фондів.
Обороти по рахунку. Підсумки записів сум операцій по Д-ту та К-ту.
Оборотні активи. Грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Оборотні засоби. Сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів.
Обробка бухгалтерських документів. Підготовка матеріалів для запису у відповідні облікові (бухгалтерські) регістри. Документи, що надходять до бухгалтерії, перевіряються на законність й необхідність господарських операцій, дотримання встановленої форми, наявність в них обов’язкових реквізитів, правильність зроблених обчислень і підрахунків, що слугує основою для їх оцінки та групування. Завершується обробка бухгалтерських документів виявленням зв’язку між рахунками з господарських операцій, зафіксованими в документах, і позначається на самих документах чи оформлюється меморіальним ордером.
Обслуговуючий банк (банк, що обслуговує). Банк, у якому відкрито рахунок учаснику безготівкових розрахунків та/або який здійснює для нього на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом України “Про банки і банківську діяльність”. Обслуговування установ та організацій, оплата видатків яких здійснюється з єдиного казначейського рахунку, виконує також орган державного казначейства.
Обстеження. 1. Цілеспрямоване, об’єктивне та безпосереднє вивчення інформації про діяльність об’єкта, що перевіряється, за метою виконання завдання перевірки, належить до нефінансових заходів контролю. 2. Аудиторська процедура, що здійснюється безпосередньо в бюджетній установі і полягає у дослідженні планових та бухгалтерських (первинних і зведених) документів, господарських договорів, фінансової та статистичної звітності, інших документів, пов’язаних з фінансово-господарською діяльністю, бухгалтерським обліком та внутрішньогосподарським фінансовим контролем.
Обсяг аудиту. Процедури аудиту, які вважаються необхідними за відповідних обставин для досягнення мети аудиторської перевірки.
Обтяжливий контракт. Контракт, витрати (яких не можна уникнути) на виконання якого перевищують очікувані економічні вигоди від цього контракту.
Овернайт. Надані та отримані кредити і депозити терміном не більше одного операційного дня без урахування неробочих днів банку.
Овердрафт. Короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
Одиниця обліку основних фондів. Інвентарний об’єкт, включаючи усі пристрої і приладдя або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання окремих самостійних функцій, або ж відокремлений комплекс, що складається з конструктивно з’єднаних предметів, які є єдиними і орієнтовані на сумісне використання під час виконання певної роботи.
Одноразові норми праці. Встановлюються на окремі роботи, які носять одиничний характер (позапланові, аварійні), й діють доти, доки виконуються такі роботи, якщо на них не буде розроблено тимчасові або постійні норми. Після виконання зазначених робіт одноразові норми втрачають своє значення і скасовуються.
Оклад. Розмір заробітної плати за певний період, який, як правило, за місяць. Розрізняють такі основні типи окладів: 1) посадовий – розмір місячної заробітної плати керівників, інженерно-технічних працівників, службовців, встановлений відповідно до посад, які вони обіймають за схемою посадових окладів; 2) персональний – розмір місячної заробітної плати, що складається з посадового окладу та персональної надбавки.
Окупність капітальних вкладень. Синтезований показник, що характеризує період часу, протягом якого авансовані капітальні витрати забезпечують у співставних розмірах приріст додаткового прибутку.
Онтологічний (від грецької ontos – сутність, філософське вчення про буття) аспект внутрішнього контролю. Це виокремлення буття на суб’єкти та об’єкти, формування певної системи контролю, встановлення зв’язків між складовими системи контролю.
Оперативне планування. Розроблення виробничих завдань для підприємства та його підрозділів на короткі відрізки часу, облік, контроль та регулювання ходу виконання цих завдань.
Оперативний лізинг (оренда). Це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними засобами на строк. який не перевищує термін їх повної амортизації, з обов’язковим поверненням таких основних засобів їхньому власникові по закінченні строку дії лізингової (орендної) угоди.
Оперативний (поточний) контроль. Контроль, що здійснюється у процесі виконання господарських операцій.
Оперативний облік. Повсякденний облік ходу виробничого процесу, виконання планів і графіків відвантаження продукції, завантаження та використання обладнання, робочого часу, забезпеченості ресурсами, виконання договорів поставки, реалізації та прибутку з метою контролю виробництва й управління господарюванням підприємства та його окремих підрозділів.
Оперативно-бухгалтерський облік. Метод аналітичного обліку матеріалів за їх номенклатурними номерами безпосередньо на складах чи в інших місцях їх зберігання з використанням карток обліку.
Оперативно-технічний облік. Система поточного нагляду за ходом господарських операцій і процесів.
Операції пов’язаних сторін. Передача активів або зобов’язань однією пов’язаною стороною іншим пов’язаним сторонам.
Операційна діяльність. Основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Операційна оренда. Оренда інша, ніж фінансова.
Операційна собівартість робіт (послуг). Виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на їх виробництво і збут, а також загальногосподарські витрати на обслуговування та управління підприємством.
Операційний (управлінський) аудит. 1. Вивчення аудиторами будь-якої частини процедур та операцій суб’єкта господарювання з метою оцінки її продуктивності та ефективності та формулювання рекомендацій щодо економічного використання ресурсів, досягнення поставлених цілей. 2. Під операційним аудитом розуміють різні супутні аудиту послуги.
Операційний (банківський) день. Частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ. Дні визначаються для банків робочими за правилами, встановленими відповідною постановою НБУ.
Операція. 1. Зв’язок між двома подіями, що характеризуються деякою тривалістю; вона не може розпочатися, доки не настане подія, яка їй передує. 2. Окрема завершена частина діяльності. Операція в іноземній валюті. Господарська операція, вартість якої визначена в іноземній валюті або яка потребує розрахунків в іноземній валюті.
Оперограма. Схема документообігу, що створюється для планування облікової роботи та сприяють встановленню чітких взаємовідносин окремих виконавців і ході господарської операції, визначаючи послідовність проходження документів через кожний етап обробки і строки виконання окремих видів оперативних та облікових робіт.
Оплата праці. Часткова компенсація власником засобів виробництва в грошовій або натуральній формах винагороди найманим працівникам у процесі виробничої праці.
Опосередкований фінансовий інтерес. Фінансовий інтерес, який реалізується шляхом отримання вигод через використання механізму колективних інвестицій, взаємного фонду, пайового інвестиційного фонду чи подібного проміжного механізму, які не контролюються суб’єктом господарювання.
Оприбуткування готівки. Проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Оприлюднення звітності. Офіційне подання бухгалтерської звітності (балансів) до органів Головної державної податкової інспекції України, НБУ, Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, Комітету у справах по нагляду за страховою діяльністю та інших установ і організацій, уповноважених відповідно до чинних законодавчих актів України на отримання бухгалтерської звітності (балансів) від господарюючих суб’єктів, а також офіційна публікація звітів (балансів) про фінансовий стан підприємств у засобах масової інформації, якщо це передбачено законодавством.
Оптова торгівля. Діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам підприємницької діяльності.
Оптовий товарооборот (тільки для підприємств роздрібної торгівлі). Продаж товарів іншим підприємствам, організаціям, підприємцям для виробничої діяльності або подальшого перепродажу як за безготівковими розрахунками, так і за готівку. Аптечними закладами і підприємствами медтехніки продаж медичного обладнання, інструменту, спеціальних медичних меблів та медикаментів лікарняним закладам, дитячим садкам та іншим організаціям і підприємствам включається в оптовий товарооборот.
Опціон. Зафіксоване біржовою угодою право купувати або продавати цінні папери, товари чи валюту на певних умовах у майбутньому з фіксацією ціни на час укладання угоди або на час придбання цінних паперів, товарів чи валюти.
Орган державної контрольно-ревізійної служби. Головне КРУ, контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, контрольно-ревізійні відділи, групи в районах, містах і районах у містах.
Організаційна структура контролю. Стійка, впорядкована сукупність контрольних органів однієї системи з їхніми ієрархічними взаємозв’язками, які відображають співпорядкованість як по вертикалі, так й по горизонталі. Обов’язковою умовою успішної діяльності контрольних органів є системний підхід, який спрямований на створення цілеспрямованого мінімуму структур, які здатні забезпечити ефективну реалізацію функцій контролю.
Організаційна форма контролю. Спосіб відображення, прояву його діяльності та реалізації повноважень, завдяки яким він виконує свої функції та завдання. В умовах ринкових відносин в основі формування організаційної системи контролю покладені такі принципи: чітке уособлення об’єктів контролю за формами власності; розчленування суб’єктів контролю на державний, суспільний, аудиторський, внутрішньогосподарський; чітке розмежування сфер діяльності державних та місцевих органів; регламентування контрольованих питань господарсько-фінансової діяльності – правильність формування доходів та витрат бюджету, достовірність звітності, оцінка стану обліку та надання допомоги в цієї галузі, встановлення та оцінка резервів підприємства тощо.
Організаційно-господарські відносини. Відносини, що складаються між суб’єктами господарювання та суб’єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.
Організаційно-господарські зобов’язання. Визнаються господарські зобов’язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб’єктом господарювання та суб’єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов’язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Організаційно-правова форма господарювання. Форма здійснювання господарської (зокрема підприємницької) діяльності з відповідною правовою основою, яка визначає характер відносин між засновниками (учасниками), режим майнової відповідальності по зобов’язаннях підприємства (організації), порядок створення, реорганізації, ліквідації, управління, розподілу одержаних прибутків, можливі джерела фінансування діяльності тощо.
Організація аудиту. Сукупність певних елементів, спрямованих на раціональне виконання аудиторського процесу.
Організація внутрішнього контролю. Стійка, впорядкована сукупність підрозділів з контролю (осіб, що виконують контроль) з їхніми ієрархічними взаємозв’язками, які відображають співпорядкованість як по вертикалі, так й по горизонталі управління. Неодмінною умовою успішної діяльності контрольних органів є системний підхід, який спрямований на створення цілеспрямованого мінімуму структур, які здатні забезпечити ефективну реалізацію функцій контролю. Організація внутрішнього контролю передбачає встановлення мети контролю, вибір головних параметрів, що актуальні для діяльності підприємства, створення підрозділу з внутрішнього контролю, призначення працівників – контролерів або покладання обов’язків з контролю та співробітників; регламентація функцій служб/осіб з контролю, розробка внутрішніх документів, які регламентують проведення контролю, інформаційне забезпечення контролю, виконання контрольних заходів.
Організація контрольно-ревізійної діяльності. Комплекс заходів, спрямованих на здійснення господарського контролю безпосередньо в підвідомчих або інших підприємствах.
Організація обліку. Цілеспрямована діяльність власників підприємства по встановленню, наступному використанню та вдосконаленню системи бухгалтерського обліку з метою забезпечення інформацією внутрішніх та зовнішніх користувачів.
Ордер. 1. Бухгалтерський документ, який містить наказ про здійснення відповідної операції. 2. Накопичувальна відомість по руху коштів на бюджетних поточних рахунках. 3. Накопичувальна відомість по руху коштів на поточних рахунках по позабюджетних коштах. 4. Накопичувальна відомість по розрахунках чеками з лімітованих книжок. 5. Зведення розрахункових відомостей по заробітній платі та стипендіях.
Оренда. Засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Оренда оперативна. Така оренда, при якій об’єкт не передається у власність орендатора і після закінчення терміну оренди повертається власнику. При передачі об’єкта в оперативну оренду, орендодавець зобов’язаний передати орендатору копію “Інвентарної картки обліку основних засобів”, яка є підставою для оприбуткування за балансом об’єкта в орендатора. Амортизацію на переданий об’єкт нараховує орендодавець, а орендатор сплачує йому орендну плату. Орендодавець щомісячно передає орендатору первинний документ, в якому відображається орендна плата та ПДВ.
Оренда операційна. Господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними засобами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов’язковим поверненням таких основних засобів їх власнику після закінчення строку орендної угоди.
Оренда фінансова. Оренда, що передбачає передачу орендарю всіх ризиків та вигод, пов’язаних з правом користування та володіння активом. Оренда вважається фінансовою за наявності хоча б однієї з наведених нижче ознак: 1) орендар набуває права власності на орендований актив після закінчення строку оренди; 2) орендар має можливість та намір придбати об’єкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання; 3) строк оренди становить більшу частину строку корисного використання (експлуатації) об’єкта оренди; 4) теперішня вартість мінімальних орендних платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує справедливу вартість об’єкта оренди. 5) орендований актив має особливий характер, що дає змогу лише орендареві використовувати його без витрат на його модернізацію, модифікацію, дообладнання; 6) орендар може подовжити оренду активу за плату, значно нижчу за ринкову орендну плату; 7) оренда може бути припинена орендарем, який відшкодовує орендодавцю його втрати від припинення оренди. Орендна (лізингова) операція. Господарська операція суб’єкта підприємницької діяльності (орендодавця), що передбачає передачу права користування матеріальними цінностями іншому суб’єкту підприємницької діяльності (орендатору) на платній основі та на визначений строк. При цьому об’єктом орендних відносин є матеріальні цінності, що входять до складу основних засобів (фондів) суб’єктів підприємницької діяльності, крім тих, первісна (відновна) вартість яких повністю погашається протягом одного виробничого циклу.
Орендна плата. Платіж, який вносить орендар орендодавцю незалежно від наслідків господарської діяльності. Орендна ставка відсотка. Ставка відсотка, за якою теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів та негарантованої ліквідаційної вартості дорівнює справедливій вартості об’єкта фінансової оренди на початок строку оренди.
Орендні платежі. Плата за використання майна.
Основна діяльність. Операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.
Основна заробітна плата. Винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Основні засоби. Матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Основні фонди. Матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.
Особистий продаж. Усне представлення товару в ході бесіди з одним чи кількома потенційними покупцями з метою збільшення обсягу продаж.
Остаточний розрахунок за програмою з визначеною виплатою. Дія підприємства, якою анулюються всі подальші зобов’язання щодо частини або повного обсягу виплат за програмою з визначеною виплатою, зокрема одноразова сплата грошовими коштами учасникам програм в обмін на їхні права щодо отримання визначених виплат по закінченні трудової діяльності.
Офіційна документація. 1. Службовий двосторонній документ (акт, довідка), що підтверджує проведення контрольного заходу, відображає його результати та є носієм інформації про виявлені й систематизовані за економічною однорідністю недоліки у фінансово-господарській діяльності об’єкта контролю, про порушення законодавства України посадовими особами об’єкта контролю; супровідна документація офіційного характеру. 2. Акти, довідки, протоколи, які мають структуру і складені за встановленими вимогами.
Офшорна зона. Зона, в якій передбачено податкові пільги за основними податками, а можливо, і відсутність основних податків. Оцінка. 1. Відображення об’єктів бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вимірнику з метою узагальнення їх в єдиному цілому по всьому підприємству. Тобто, якщо на підприємстві крім п/р відкритий ще й валютний рахунок, то всі операції здійснюються в національній валюті в перерахунку за курсом НБУ на відповідну дату. 2. Визначення вартості майна.
Оцінка бухгалтерська. Науково-обгрунтована думка суб’єкта обліку про вартість об’єкту, що ним оцінюється, а також процес визначення вартості об’єкта.
Оцінка запасів за ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасів. Оцінка запасів за ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасів застосовується щодо запасів, які відпускаються, та послуги, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють одне одного.
Оцінка запасів за нормативними затратами. Оцінка запасів за нормативними затратами полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін.
Оцінка запасів за методом ФІФО. Оцінка запасів за перших за часом надходження запасів – за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надходили на підприємство (відображені у бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів.
Оцінка запасів за середньозваженою собівартістю. Оцінка запасів за середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів. Оцінка кожної операції з вибуття запасів може здійснюватись за середньозваженою собівартістю діленням сумарної вартості таких запасів на дату операції на сумарну кількість запасів на дату операції.
Оцінка запасів за цінами продажу. Оцінка запасів за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів.
Оцінка майна, майнових прав. Процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності. Майном, яке може оцінюватися, вважаються об’єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід’ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об’єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності. Майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
Оцінка облікова. 1. Попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами. 2. Це визначення приблизної вартості об’єкту обліку та суми статей за умови відсутності методів оцінювання.
Оцінка ризиків суб’єкта господарювання. Процесом для виявлення ризиків бізнесу, визначення необхідних заходів щодо їх послаблення і встановлення отриманих результатів для цілей фінансової звітності, які надають достовірне і справедливе відображення відповідно до застосовуваної концептуальної основи фінансової звітності суб’єктів господарювання, оцінку їх суттєвості, оцінку їх ймовірності і прийняття рішень щодо заходів для управління ними.
Оцінка ризику. Процес прийняття рішення виходячи з можливості викривлень у фінансових документах.
Оцінка системи внутрішнього контролю. Сукупність заходів, які виконує аудитор на стадії планування аудиту, з метою встановлення можливості отримання частини загальної аудиторської впевненості в ефективності системи контролю.
Оцінна вартість активів. Вартість активів за балансовою або ринковою вартістю, яка враховується при оцінці розрахунку вартості чистих активів.
Оціночна вартість. Вірогідна ціна, за якої на дату оцінки досягається згода щодо зміни власника, умов власності або умов використання власності при укладанні цивільно-правових угод.
Оціночні зобов’язання.Зобов’язання, точна оцінка яких буде визначена тоді, коли здійсниться визначена подія.
Оцінювання основних фондів. Грошове вираження вартості основних фондів, необхідне для панування їх відтворення, правильного обчислення витрат на виробництво продукції, планування амортизаційного фонду та визначення фінансових результатів діяльності підприємства.
Оцінювання систем в аудиті. Оцінка, впевненість в тому, що були, належним чином використані прийняті вимірники у обліку та принципи визнання господарських операцій.
Очікувана вартість. Сума можливих значень змінної величини, зважених за допомогою ймовірності їх.
Очікувана похибка. Похибка, яку очікує аудитор у генеральній сукупності.
Ощадний (депозитний) сертифікат. Підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (володільця сертифіката) на одержання зі впливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.