Статьи

Главная » каталог всех статей » Нові обов'язки платників податків

Зміст обов’язків платників податків щодо подання податкових розрахунків за ПКУ 02 Февраля 2011 года

З набуттям чинності Податкового кодексу України (далі - ПКУ) відбулися значні зміни у законодавчій базі щодо змісту податкових розрахунків. Під податком за ПКУ слід розуміти обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до ПКУ. У певних розділах Кодексу передбачено уточнення судження щодо різних податків, а саме щодо податку на прибуток підприємств – розділ ІІІ ПКУ, податок на доходи фізичних осіб - розділ IV ПКУ, фіксований сільськогосподарський податок - розділ ХIV ПКУ та ін.

Зазначимо головні елементи щодо звітності за податками, що знайшли відображення у статтях ПКУ,  табл. 1.

Таблиця 1

Принципові положення щодо звітності за податками у Податковому Кодексі України

Стаття ПКУ

Стислий  зміст  статті

Ст. 7 Загальні засади встановлення податків і зборів

під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи:  строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку

Ст. 16. Обов'язки платника податків

платник податків зобов'язаний:  вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;  подавати належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання

Глава 2 розділу ІІ ПКУ Податкова звітність (ст. 46-51)

Ст. 46. Податкова декларація (розрахунок)

платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації

Ст. 47  Особи, які несуть відповідальність за складення податкової звітності

відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть:  юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.  Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить; фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом; податкові агенти

Ст.48. Складення податкової декларації

податкова декларація складається за формою, затвердженою в певному порядку. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. До обов’язкових реквізитів відносяться:  тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний період, за який подається податкова декларація; звітний період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування  платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з ЄДРПОУ або податковий номер;  реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта;  місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту;  ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).  

Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; фізичною особою - платником податків або його законним представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.  Податкова звітність, складена з порушенням норм  статті 48,  не вважається податковою декларацією.

Ст. 49. Подання податкової декларації до органів державної податкової служби

податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством

Ст. 50 Внесення змін до податкової звітності

  у  разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.  Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;  або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Платник податків не має права подавати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, який на дату подання уточнюючого розрахунку перевіряється відповідним контролюючим органом.

У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Ст. 51. Подання відомостей про суми виплачених доходів платникам податків - фізичним особам

податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку. У визначених ПКУ випадках розрахунки подаються в електронному вигляді.

Інші статті ПКУ

Ст.  58 Податкове повідомлення-рішення

у  разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 ПКУ (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V  Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення

Ст. 75. Види перевірок

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків

Ст.  120. Неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності

 

Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Неподання платником податків - фізичною особою декларації чи включення до неї перекручених (недостовірних) даних про суми одержаних доходів, понесених витрат та якщо такі дії платника призвели до заниження суми оподатковуваного доходу,  тягнуть за собою накладення на платника податків - фізичну особу штрафу у розмірі 25 відсотків від різниці між заниженою сумою податкового зобов'язання і сумою, визначеною податковим органом.

Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50  ПКУ, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності  тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати). При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань інші штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються

Ст. 179. Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації)

 

Платник податку на доходи фізичних осіб зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до ПКУ або інших законів України. Відповідно до розділу IV ПКУ обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи: виключно від податкових агентів, крім випадків, прямо передбачених цим розділом; від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу.  Встановлено також випадки, коли платники податку звільняються від обов'язку подання податкової декларації

Ст. 203. Порядок надання податкової декларації та строки розрахунків з бюджетом

 

Податкова декларація щодо податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації

         Таким чином, у ПКУ важливим  елементом адміністрування податків залишилася звітність за податками (податкова звітність). Подання звітності входить до обов’язків платника податків, регламентація звітності складає  главу 2 розділу ІІ «Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)», таке поняття використовується при визначенні суми податкових та/або грошових зобов’язань, вона є об’єктом перевірок, предметом відповідальності, йдеться про подання податкової декларації щодо податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість.

Коментарі щодо  змін у звітності за податками за ПКУ

У Податковому кодексі України узагальнене визначення податку  - як обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу,  значно відрізняється від того, що діяло раніше за Законом України  "Про систему оподаткування»:   це був обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування (табл. 2).  Тобто зараз при оподаткуванні йдеться  про належний в обов’язковому порядку, безсумнівний платіж грошовими коштами,  який справляється з платника податку або податкового агента.

Таблиця 2

Порівняння визначень основних понять із звітності за податками та податкових зобов’язань за нормами законодавства України за податками

Поняття

Податковий кодекс України

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

Податок

обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. 

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація)

документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.  Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

 

Податкове зобов'язання

сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України

Зіставлення фундаментальних категорій  оподаткування, а саме звітності за податками та податкового  зобов'язання за двома нормативно-правовими актами свідчить (табл. 2), що предметом  звітності за податками з 2011 р. стає вже не податок, а інша категорія - податкове  зобов'язання. Останнє містить у собі не лише  суму коштів за  податком, але також  пеню, податковий борг, податкова різниця, штрафна санкція тощо .

Тлумачення всебічного розуміння поняття «податок» у ПКУ може  дозволити Податковому  відомству України,  виходячи із  задоволення фіскальних вимог держави вимагати широкого трактування сум податкових зобов’язань платників податків, що збільшить податкове навантаження на платників податків як визнаних, так й не визнаних самими  платниками податків.

         У Податковому кодексі відсутнє визначення категорії «податкова звітність». У ст.  75 ПКУ «Перевірки» об’єкти перевірок розмежовуються: податкові декларації (розрахунки), фінансова, статистична та інша звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

В той же час  словосполучення  «податкова звітність» у ПКУ застосовується досить широко: це й назва глави 2 «Податкова звітність» розділу ІІ «Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)», й використання  пари слів «податкова звітність» у назвах статей даного розділу (ст. 47, ст. 50),  й включення до обов’язків платника податків (ст. 16 ПКУ) подавати до контролюючих органів звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;  подавати документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів;  вимога до платника податку на прибуток щодо подання разом з відповідною податковою декларацією квартальної або річної фінансової звітності (ст. 46 ПКУ), тощо. Сказане вище наводять на думку про можливість розширеного тлумачення контролюючими органами поняття «податкова звітність» та включення до неї на практиці також фінансової, статистичної та інших видів  звітності.  Вимога про те, що податкова звітність, складена з порушенням норм  статті 48,  не вважається податковою декларацією,  також підтверджує цю думку.

Визначення «податкова звітність» міститься у Наказі ДПА. Це документи, які відповідно до законодавства подаються платниками податків до органів ДПС і на підставі яких здійснюються нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу)  [Про подання електронної податкової звітності" Наказ Державна податкова адміністрація, від 10.04.2008 N 233]. Наведене вище визначення також не заперечує використанню контролюючими органами даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності як складова податкової звітності.

Врахування на практиці суттєвих зміни в адмініструванні податків в Україні, які почалися з 2011 р.,  передбачають значне посилення уваги власників підприємств до ведення бухгалтерського обліку,  правильного відображення у бухгалтерському обліку зобов’язань за податками, якості та своєчасності підготовки та подання фінансової звітності, податкових розрахунків, сплати податків та відображення їх у звітності.

 

 

Автор: аудитор Пантелеєв В.П.

м. Київ